BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:02a2d49b4adfe7996ccfe5b97955c92f
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:19 квітня: Ісуса Навина 19:1-20:9, Лука 19:28-48,&nbsp;Псалом 87(88):1-18 (
 РСП, NIV: 88:1-18), Приповісті 13:12-14\n\n\nЛука 19:28-48:\n&nbsp;\nДжеймс
  Тіссо (1836-1902). Ісус подорожує з учнями з Галілеї до Єрусалиму.&nbsp;\n
 \n\n&nbsp;28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.\n\n\n&nb
 sp;29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветь
 ся, Він двох учнів послав,\n\n\n&nbsp;30 наказуючи: Ідіть у село, яке перед
  вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніх
 то із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.\n\n\n&nbsp;31 Коли ж ва
 с хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
 \n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). "Господь потребує його..."\n\n\n&nbsp;32 Посл
 анці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.\n\n\n&nbsp;33 А коли осля
  стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?\n\n\
 n&nbsp;34 Вони ж відказали: Господь потребує його.\n\n\n&nbsp;35 І вони при
 вели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.\n&nbsp;
 \nЖан-Леон Жером (1824-1904). В'їзд Христа до Єрусалиму (1897).\n\n\n&nbsp;
 36 Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.\n\n\n&nbsp;37 А я
 к Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіюч
 и, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,\n\n\n&nbsp;38 
 кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава
  на висоті!\n\nДжотто ді Бондоне (1266-1337). Урочистий В'їзд Ісуса Христа 
 до Єрусалиму.\n\n\n&nbsp;39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учит
 елю, заборони Своїм учням!\n\n\n&nbsp;40 А Він їм промовив у відповідь: Каж
 у вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!\n\n\n&nbsp;41 І коли Ві
 н наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,\n\nЕнріко Сімоне (1866-1
 921). Він плакав на ним (Єрусалимом) (1892)\n\n\n&nbsp;42 і сказав: О, якби
  й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей т
 воїх сховане це.\n\n\n&nbsp;43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги те
 бе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.\n\nEdward Joh
 n Poynter (1836–1919). Єрусалим оточено римлянами.\n\n\n&nbsp;44 І зрівняют
 ь з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі камен
 я на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...\n&nbsp;\nFrancesco H
 ayez&nbsp;(1791-1882). Падіння Єрусалиму.\n\n\n&nbsp;45 А коли Він у храм у
 війшов, то почав виганяти продавців,\n\n\n&nbsp;46 до них кажучи: Написано:
  Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.\n\nМікела́нд
 жело Мерізі да Карава́джо (1571-1610). Вигнання торгівців з храму.\n\n\n&nb
 sp;47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найва
 жніші з народу шукали, щоб Його погубити,\n\n\n&nbsp;48 але не знаходили, щ
 о вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.\n\n\n&nbsp
 ;\n\n\nПсалом 87(88):1-18&nbsp;(РСП, NIV: 88:1-18):\n\n\n88:1 Пісня. Псалом
 . Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна
  Гемана езрахеяннина. (088-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й 
 вночі я перед Тобою:\n\nArnold Böcklin&nbsp;(1827-1901).&nbsp;Пейзаж, освіт
 лений місячним сяйвом.\n\n\n&nbsp;2 (088-3) хай молитва моя дійде перед обл
 иччя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,\n\n\n&nbsp;3 (088-4) душа бо моя 
 наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!&nbsp;\n\n\n&nbsp;4 (
 088-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж
  той безсилий...\n\n\n&nbsp;5 (088-6) Я кинений серед померлих, немов оті т
 рупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від 
 Твоєї руки...\n\nArnold Böcklin&nbsp;(1827-1901). Острів мертвих.\n\n\n&nbs
 p;6 (088-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.\n\n\
 n&nbsp;7 (088-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив
  мене... Села.\n\nArnold Böcklin&nbsp;(1827-1901). Вілла біля моря.\n\n\n&n
 bsp;8 (088-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду д
 ля них... Я замкнений і не виходжу,\n\n\n&nbsp;9 (088-10) стемніло з біди м
 оє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!
 ...\n\n\n&nbsp;10 (088-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і 
 будуть хвалити Тебе? Села.\n\n\n&nbsp;11 (088-12) Хіба милість Твоя буде в 
 гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?\n\n\n&nbsp;12 (088-13) Чи позн
 ається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?&nbsp;\n\n
 Arnold Böcklin&nbsp;(1827-1901). Острів Життя.\n\n\n&nbsp;13 (088-14) Та я 
 кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...\n\n\n&nbs
 p;14 (088-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя
  Своє?\n\n\n&nbsp;15 (088-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу стр
 ахіття Твої, я ослаблений став...\n\n\n&nbsp;16 (088-17) Перейшли надо мною
  Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,\n\n\n&nbsp;17 (088-18) вон
 и оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...\n&nbsp;\
 nArnold Böcklin&nbsp;(1827-1901).&nbsp;Острів мертвих (третя версія).\n\n\n
 &nbsp;18 (088-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та 
 темрява!...\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 13:12-14:\n\nКлод Моне (1840-1926).
  Жінка в саду (1867).\n\n\n12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що
  сповнюється, це дерево життя.\n\nПоль Сеза́нн (1839—1906). Натюрморт з чер
 епами.\n\n\n13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж стра
 х має до заповіді, тому надолужиться.\n\nВінсент Ван Гог (1853-1980). Натюр
 морт з Біблією.\n\n\n14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від
  пасток смерти.\n\n\n&nbsp;\n\n\nІсуса Навина 19:1-20:9:\n\n\n19:1 А другий
  жеребок вийшов Симеонові, племені Симеонових синів за їхніми родами. І був
  їхній спадок серед спадку Юдиних синів.\n\nПоділ землі жеребкуванням. Ілюс
 трація Sweet Media.\n\n\n&nbsp;2 І був їм у спадку: Беер-Шева, і Молада,\n\
 n\n&nbsp;3 і Хацар-Шуал, і Бала, і Ецем,\n\n\n&nbsp;4 і Елтолад, і Бетул, і
  Хорма,\n\n\n&nbsp;5 і Ціклаґ, і Бет-Гаммаркавот, і Хацар-Суса,\n\n\n&nbsp;
 6 і Бет-Леваот, і Шарухен, тринадцять міст та їхні оселі.\n\n\n&nbsp;7 Аїн,
  Ріммон, і Етер, і Ашан, чотири місті та їхні оселі.\n\n\n&nbsp;8 А всі осе
 лі, що навколо тих міст аж до Баалат-Беер-Рамат-Неґеву, це спадок племени С
 имеонових синів за їхніми родами.\n\n\n&nbsp;9 З наділу Юдиних синів спадок
  синів Симеонових, бо наділ Юдиних синів був численніший від них. І посіли 
 Симеонові сини в середині їхнього спадку.\n\n\n&nbsp;10 А третій жеребок ви
 йшов Завулоновим синам за їхніми родами, і була границя їхнього спадку аж д
 о Саріду.\n\n\n&nbsp;11 І підіймається їхня границя до Яму та Мар'али, і ст
 икається з Даббешетом, і стикається з потоком, що навпроти Йокнеаму,\n\n\n&
 nbsp;12 і вертається з Саріду на схід, до сходу сонця, на границю Кіслот-Фа
 вору, і виходить до Доврату, і підіймається до Яфія.\n\n\n&nbsp;13 А звідти
  переходить на схід, на схід до Ґат-Хеферу, Ет-Каціну, до Ріммон-Гамметоару
 , до Неї.\n\n\n&nbsp;14 І повертається його границя з півночі Ханнатону, і 
 закінчується при Ґе-Їфтах-Елі.\n\n\n&nbsp;15 І Каттат, і Нагалал, і Шімрон,
  і Їд'ала, і Віфлеєм, дванадцять міст та їхні оселі.\n\n\n&nbsp;16 Це спадо
 к Завулонових синів за їхніми родами, оці міста та їхні оселі.\n\n\n&nbsp;1
 7 Четвертий жеребок вийшов Іссахарові, Іссахаровим синам за їхніми родами.\
 n\n\n&nbsp;18 І була їхня границя: їзреел, і Кесуллот, і Шунем,\n\n\n&nbsp;
 19 і Хафараїм, і Шіон, і Анахарат,\n\n\n&nbsp;20 і Раббіт, і Кішйон, Евес,\
 n\n\n&nbsp;21 і Ремет, і Ен-Ґаннім, і Ен-Хадда, і Бет-Паццец.\n\n\n&nbsp;22
  І дотикається та границя до Фавору, і Шахаціми, і Бет-Шемету, і їхня грани
 ця закінчується при Йордані, шістнадцять міст та їхні оселі.&nbsp;\n\n\n&nb
 sp;23 Оце спадок племени Іссахарових синів за їхніми родами, міста та їхні 
 оселі.\n\n\n&nbsp;24 А п'ятий жеребок вийшов племені Асирових синів за їхні
 ми родами.\n\n\n&nbsp;25 І була їхня границя: Хелкат, і Халі, і Бетен, і Ах
 шат,\n\n\n&nbsp;26 і Алламмелех, і Ам'ад, і Міш'ал, і дотикається Кармелю н
 а захід та Шіхор-Лівнату,\n\n\n&nbsp;27 і вертається на схід сонця до Бет-Д
 аґону, і дотикається Завулона та Ґе-Їфтах-Елу, на північ Бет-Гаемеку та Ніе
 лу, і виходить до Кавулу зліва.\n\n\n&nbsp;28 І Еврон, і Рехов, і Хаммон, і
  Кана аж до Сидону Великого.\n\n\n&nbsp;29 І вертається та границя до Рами 
 та аж до міста Мівцар-Цору, і вертається границя до Хоси, і закінчується пр
 и заході від околиці Ахзіву,\n\n\n&nbsp;30 і Умма, і Афек, і Рехов, двадцят
 ь і двоє міст та їхні оселі.\n\n\n&nbsp;31 Оце спадок племени Асирових сині
 в за їхніми родами, ті міста та їхні оселі.\n\nПоділ північної частини Хана
 ану.\n\n\n&nbsp;32 Синам Нефталимовим вийшов шостий жеребок, для синів Нефт
 алимових за їхніми родами.\n\n\n&nbsp;33 І була їхня границя: від Хелефу, в
 ід Елону при Цаананнімі, і Адамі Ганнекев, і Явнеїл аж до Лаккуму, і кінчал
 ася вона при Йордані.\n\n\n&nbsp;34 І повертається та границя на захід до А
 шнот-Фавору, і виходить звідти до Хуккоку та дотикається Завулона з полудня
 , а Асира дотикається з заходу, а Юди при Йордані на схід сонця.\n\n\n&nbsp
 ;35 А міста твердинні: Ціддім, Цер, і Хаммат, Раккат і Кіннерет,\n\n\n&nbsp
 ;36 і Адама, і Рама, І Хацор,\n\n\n&nbsp;37 і Кедеш, і Едреї, і Ен-Хасор,\n
 \n\n&nbsp;38 і Їр'он, і Міґдал-Ел, Хорем, і Бет-Анат, і Бет-Шамеш, дев'ятна
 дцять міст та їхні оселі.\n\n\n&nbsp;39 Оце спадок племени синів Нефталимов
 их за їхніми родами, міста та їхні оселі.\n\n\n&nbsp;40 А племені Данових с
 инів за їхніми родами вийшов сьомий жеребок.\n\n\n&nbsp;41 І була границя ї
 хнього насліддя: Цор'а, і Ештаол, і Ір-Шемеш,\n\n\n&nbsp;42 і Шаалаббін, і 
 Айялон, і Їтла,\n\n\n&nbsp;43 і Елон, і Тімната, і Екрон,\n\n\n&nbsp;44 і Е
 лтеке, і Ґіббетон, і Баалат,\n\n\n&nbsp;45 і Єгуд, і Бене-Берак, і Ґат-Рімм
 он,\n\n\n&nbsp;46 і Ме-Яркон, і Раккон із границею навпроти Яфи.\n\n\n&nbsp
 ;47 І вийшла границя Данових синів від них. А Данові сини пішли й воювали з
  Лешемом, і здобули його, і побили вістрям меча, і посіли його, та й осілис
 я в ньому. І вони назвали Лешему ім'я: Дан, як ім'я їхнього батька Дана.\n\
 n\n&nbsp;48 Оце спадок племени Данових синів за їхніми родами, ті міста та 
 їхні оселі.\n\nІсус Навин (фреска X століття, монастир Осиос Лукас).\n\n\n&
 nbsp;49 І скінчили вони посідати Край згідно з його границями. І дали Ізраї
 леві сини спадок Ісусові, синові Навиновому, посеред себе.\n\n\n&nbsp;50 На
  Господній наказ дали йому те місто, яке він жадав: Тімнат-Серах на Єфремов
 ій горі. І збудував він місто, та й осівся в ньому.\n\n\n&nbsp;51 Оце той с
 падок, що священик Елеазар і Ісус, син Навинів, та голови домів батьків дав
 али племенам Ізраїлевих синів жеребком у Шіло перед Господнім лицем при вхо
 ді до скинії заповіту. І покінчили вони ділити Край.\n\n\n20:1 І Господь пр
 омовляв до Ісуса, говорячи:\n\nМіста на сховок для чоловіка, який вбив нена
 вмисно.\n\n\n&nbsp;2 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі мі
 ста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея,\n\n\n&nbsp;3 щоб утікав
  туди убійник, що заб'є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на м
 ісце сховища від месника за кров.\n\n\n&nbsp;4 І втече він до одного з тих 
 міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим т
 ого міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть 
 йому місце, і він осяде з ними.\n\n\n&nbsp;5 А коли буде гнатися за ним мес
 ник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближн
 ього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.\n\n\n&nbsp;6 І буде в
 ін сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерт
 и найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й у
 війде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік.\n\nВ
 теча убійника до одного з 6-ти міст, яке надає притулок.Літографія команії 
 ПРОВІДЕНС (1907 рік)&nbsp;\n\n\n&nbsp;7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на 
 Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на
  горі Юдиній.\n\n\n&nbsp;8 А по той бік єрихонського Йордану на схід вони д
 али: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді
  з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.\n\n\n&nbsp;9 О
 це були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що ме
 шкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб'є кого ненароком. 
 І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.\n
 \n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260429T130750Z
DTSTART:20150419T000000Z
DTEND:20150419T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+109
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR