BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:fdc68214c3b8a60a721b9c16d72d7a51 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:9 травня: 1Самуїла 5:1-7:17, Іван 6:1-21, Псалом 105(106):13-31 (РСП, NIV: 106:13-31), Приповісті 14:32-33\n\n\nІван 6:1-21:\n \nПоліна Кузн єцова (сучасна художниця). Риба та хліб.\n\n\n 1 Після того Ісус перей шов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.\n\n\n 2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.\n\n\n  3 Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.\n\n\n 4 Наближ алася ж Пасха, свято юдейське.\n \nВізантійська мозаїка в Равеннах (Пі внічна Італія) (5 ст.). Ісус і апостоли.\n\n\n 5 А Ісус, звівши очі Св ої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми к упимо хліба, щоб вони поживились?\n\n\n 6 Він же це говорив, його випр обовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.\n\n\n 7 Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.\n \nВізантійська мозаїка в Равеннах (Північна Італія) (5 ст.). Хлопчик з двома рибами і п'ятьма хлібами.\n\n\n 8 Говорить до Нього А ндрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:\n\n\n 9 Є тут хлопчина од ин, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!\n\n\n& nbsp;10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика т рава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.\nВізантійська мозаїка в Раве ннах (Північна Італія) (5 ст.). Ісус благословляє хліб і рибу.\n\n\n 1 1 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.\n\n\n 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.\n \n Abraham Bloemaert (1566-1651). Нагодування 5000 голодних.\n\n\n&n bsp;13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишилис ь їдцям із п'яти ячних хлібів.\n\n\n 14 А люди, що бачили чудо, яке Іс ус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!\n&n bsp;Tintoretto (1518 чи 1519—1594). Нагодування 5000 голодних.\n\n\n&n bsp;15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.\n\n\n 16 А як вечір на став, то зійшли Його учні над море.\n\nLudolf Bakhuizen (1630-1708). Х ристос втихомирює бурю на Галілейському морі.\n\n\n 17 І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наст упила була, а Ісус ще до них не приходив.\n\n\n 18 Від великого ж вітр у, що віяв, хвилювалося море.\n\n Юліус фон Клевер (1850-1924). Ісус й де по водах.\n\n\n 19 Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...\n\n\n 20 Він же каже до них: Це Я, не лякайтес ь!\n       \nІсус йде по воді. Іван Айвазовський ( 1817-1900). Джеймс Тіссо (1836-1902).\n\n\n 21 І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.\n\n\n \n\ n\nПсалом 105(106):13-31 (РСП, NIV: 106:13-31):\n\nСандро Ботічеллі (1 445-1510). Бунт Корея (1481-1582).\n\n 13 Та скоро забули вони Його чи н, не чекали поради Його,\n\n\n 14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,\n\n\n 15 і Він їхнє жадання їм дав, ал е худість послав в їхню душу...\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Бунт Корея : Датан і Авірон (фрагмент).\n\n\n 16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.\n\n\n 17 Розкрилась земля і Датана пог линула, Авіронові збори накрила,\n\n\n 18 і огонь запалав на їхніх збо рах, і полум'я те попалило безбожних...\n\n\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510) . Бунт Корея (фрагмент).\n\n\n 19 Зробили тельця на Хориві, і били пок лони бовванові вилитому,\n\n\n 20 і змінили вони свою славу на образ в ола, що траву пожирає,\n\nAndrea di Leone (1610–1685). Золотий Телець. \n\n\n 21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, \n\n\n 22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...\n&n bsp;\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Випробування Мйсея (1481-1482).\n\n\n&n bsp;23 і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі. \n\n\n 24 Погордили землею жаданою, не повірил и слову Його,\n\n\n 25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.\n\n\n 26 і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,\n\n\n 27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!\n \nПораза на Ізраїльтян вн аслідок вживання в їжу інфікованих перепелиць. (з Figures de la Bible, 1728 )\n\n\n 28 і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,\n\ n\n 29 і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!\ n\n\n 30 і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,\n\n\ n 31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.\n\n\n   \n\n\nПриповісті 14:32-33:\n  \nElie Marcuse (1817–19 02). Смерть Саула. Джеймс Тіссо (1836-1902). Юда повертає 30 срібняків первосвященикам.\n\n\n 32 Безбожний у зло своє падає, а праведний пов ний надії й при смерті своїй.\n           \nМ учеництво Святого Степана: Pietro da Cortona (1596/7-1669) та&nbs p;Giorgio Vasari (1511-1574).\n\n\n 33 Мудрість має спочинок у се рці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.\n \nErnst Josephso n (1851-1906). Давид грає перед Саулом. \n \n\n\n1Самуїла 5: 1-7:17:\n\n\n5:1 А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Еве н-Гаезеру до Ашдоду.\n\nФилистимляни захопили Ковчег Завіту та несуть його до храму Дагона.\n\n\n 2 І взяли филистимляни Божого ковчега, і принес ли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.\n\n\n 3 А др угого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі п еред Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місц е.\nПоразка євреїв та захоплення Ковчегу Завіту филистимлянами. Фреска сина гоги в Дура Европос (Сирія, 3 ст. по Христу)\n\n\n 4 А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім к овчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на поро зі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.\n\n\n 5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.\n  \nСемітсько-вавілонське божество Дагон.\n\n\n  6 І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.\n\n\n 7 І побачили ашдодяни, що та к, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо ста ла тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!\n\n\n 8 І послал и вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлев ого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.\n\n\n& nbsp;9 І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була про ти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.\n 10 І вони висла ли Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, т о екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бо га, щоб вигубив нас та народ наш!\n\nНікола Пуссен (1594-1665). Пораза фили стимлян в Ашдоді.\n\n\n 11 І послали вони, і зібрали всіх филистимськи х володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай верне ться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертель не замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.\n\n\n 1 2 А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба! \n\n\n6:1 І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяц ів.\n\nКовчег Завіту.\n\n\n 2 І покликали филистимляни жерців та ворож битів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце?\n\n\n 3 А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега І зраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому ж ертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.\n\n\n 4 І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, щ о ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п'ят ь золотих болячок та п'ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та дл я ваших володарів.\n\n\n 5 І зробіть подоби ваших болячок та подоби ва ших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може В ін полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.\ n\n\n 6 І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запекл им серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ним и, не відпустили їх, і вони пішли?\n\nRosa Bonheur (1822-1899). Запряж ені корови. \n\n\n 7 А тепер візьміть, і зробіть одного нового во за, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.\n\n\n 8 І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, щ о ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відп устите його, і він піде.\n\n\n 9 І побачите: Якщо він увійде до Бет-Ше мешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.\n\n\n  10 І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до в оза, а їхніх телят замкнули вдома.\n\nСебастьян Бурдон (1616-1671). Филисти мляни повертають Господній Ковчег (1659).\n\n\n 11 І поставили вони Го споднього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок. \n\n\n 12 І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони одніє ю битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А ф илистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.\n\n\n 13 А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!\n\n\n 14 А віз увійшов на поле бетше мешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи др ов із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.\n\nRichard Andre&nbs p;(1837-1907). Повернення Ковчега Завіта филистимлянами.\n\n\n 15 А Ле вити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золо ті речі, та й поставили при великому камені. А люди Бет-Шемешу принесли ціл опалення, і приносили того дня жертви для Господа.\n\n\n 16 А п'ять фи листимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.\n\n\n  ;17 А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.\n\n\n 18 А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до в еликого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходитьс я аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса. \n\n (1832-1883). Повернення Ковчега Завіта филистимлянами.\n\n\n 19 І вдарив Господь л юдей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між наро дом п'ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.\n\n\n 20 І сказали люди Бет-Ше мешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він піде від нас?\n\n\n 21 І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єарі му, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть йо го до себе.\n\n\n7:1 І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господн ього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.\n\n Маршрут Ковч ега Заповіту за 1Самуїла 4-7\n\n\n 2 І сталося, від дня, коли ковчег п олишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А в весь Ізраїлів дім плакав за Господом.\n\n\n 3 І сказав Самуїл до всьог о Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Госп ода, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимл ян.\n\n\n 4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.\n             \ nСтатуетка Ваала з бронзи та золота (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія).&nbs p;Статуетка Астарти (алебастр, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3ст. до Христа).\n\n\n 5 І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!\n\n\n 6 І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.\ n\n\n 7 І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини , та й злякалися филистимлян.\n\n\n 8 І сказали Ізраїлеві сини до Саму їла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спас е нас від руки филистимлян.\n\nЯкопо Бассано (1510-1592). Молочне ягня ссе вівцю.\n\n\n 9 І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним ц ілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь в ідповів йому.\n\n\n 10 І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни п риступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїл ем.\n\n\n 11 І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимл ян, і били їх аж під Бет-Кар.\n\n\n 12 І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він ска зав: Аж доти допоміг нам Господь.\n\nІ взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.\n\n\n 13 І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимля нах за всі дні Самуїлові.\n\n\n 14 І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню гра ницю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між А мореянином.\n\n\n 15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.\n\nДж еймс Тіссо (1836-1902). Самуїл у Рамі. \n\n\n 16 І ходив він рік- річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих міс цях.\n\n\n 17 І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізр аїля. І він збудував там жертівника для Господа.\n DTSTAMP:20260501T192724Z DTSTART:20150509T000000Z DTEND:20150509T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+129 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR