BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:a5b7444424239de0fc482d8dc0064527 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:7 квітня: Повторення Закону 31:1-32:27, Лука 12:8-34, Псалом 77(78):32 -55 (РСП, NIV: 78:32-55), Приповісті 12:21-23\n\n\nЛука 12:8-34:\n\nAry Sch effer (1795-1858). Ісус плаче за Єрусалимом.\n\n\n 8 Кажу ж вам: Кожно го, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.\n\n\n 9 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцурають ся перед Анголами Божими.\n \nЛукас Кранах Старший (1472-1553). Останн ій Суд.\n\n\n 10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому пр оститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.\n\n\n 11 А ко ли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,\n\n\n 12 Дух бо Святий вас навчить тіє ї години, що потрібно казати!\n\n\n 13 І озвався до Нього один із наро ду: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.\n&nb sp;\nКитайське зображення Ісуса і багатого юнака (Beijing, 1879)\n\n\n  ;14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?\n\n\n 15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всяк ої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.\n\ n\n 16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.\n\n\n 17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?\n\nПритча про нерозумного багатія. Книжко ва ілюстрація.\n\n\n 18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.\n \n\n 19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!\n\n\n 20 Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому поз останеться те, що ти був наготовив?...\n\n\n 21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Ісус пр оповідує Нагірну проповідь.\n\n\n 22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.\n\n\n 23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.\n \n\n 24 Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них ком ори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!\n&n bsp;\nFrans Snyders (1579-1657). Концерт птахів (1630). \n\n\n&nb sp;25 Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай лік тя одного?\n\n\n 26 Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж в и про інше клопочетеся?\n \nКлод Моне (1840-1926). Водяні лілеї.\n\n\n  27 Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говор ю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! \n\n\n 28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкид ається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!\n\n\n& nbsp;29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.\ n \n Лі Сяомін. Китайська лілія.\n\n\n 30 Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.\n\n\n&n bsp;31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!\n\n\n 32 Не ляка йся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.\n\nRosa Bon heur (1822-1899). Отара з пастирем на високогірному пасовиську.\n\n\n& nbsp;33 Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки соб і не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.\n\n\n 34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!\n \n\n \n\n\nПсалом 77(78):32-55 (РСП, NIV: 78:32-55):\n\nCosimo Ro sseli (1439-1510). Дарування Заповідей та поклоніння Золотому Тельцю.\n\n\n  32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,\n\n\n  33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.\n\nСандро Ботіч еллі (1445-1510). Покарання синів Кореївих, Датана та Авірона.\n\n\n 3 4 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,\n\n\n  ;35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.& nbsp;\n\n\n 36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплі тали Йому,\n\n\n 37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були в они вірні в Його заповіті...\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Покликання Мо йсея.\n\n\n 38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,\n\n\n 39 і Він пам' ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!\n\n\n& nbsp;40 Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!\ n\n\n 41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Свят ого ізраїлевого,\n\n\n 42 вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він ви бавив їх із недолі,\n\n\n 43 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,\n\n\n 44 і в кров обернув річки їхні та їхн і потоки, щоб вони не пили... \nЯн Симеон ПІнас (1583 чи 1584 — 1631). Мойсеій та Аарон перетворюють води Нида в кров. \n\n\n 45 Він по слав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.\n\n\n&nbs p;46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.\n\n\n  47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.\n\n\n&nbs p;48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.\n\n\n  49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утис к, наслання злих анголів.\n\n\n 50 Він дорогу зрівняв був для гніву Св ого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.\n\n\n&n bsp;51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хам ових.\nLawrence Alma-Tadema (1836-1912). Смерть первоодженного в домі фараона. \n\n\n 52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.\n\n\n 53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.\n\n\n 54 і Він ї х привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.\n\ nJean-Léon Gérôme (1824-1904). Мойсей на Синаї. \n\n\n 55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спад ок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.\n\n\n \n\n\nПриповісті 12:21-23:\n\nJacob de Backer (1507-1575). Заздрість.\n\n\n 21 Жодна к ривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.\n\nСандро Боті челлі (1445-1510). Наклеп.\n\n\n 22 Уста брехливі огида у Господа, а ч инячі правду Його уподоба.\n\nФранчабиджо (1482-1525). Портрет молодого чол овіка.\n\n\n 23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.\n\n\n \n\n\nПовторення Закону 31:1-32:27:\n\nСмерть Мойсея.  (Літографія компанії Провіденс, 1907)\n\n\n31:1 І пішов Мойсей, і про мовляв до всього Ізраїля оці слова,\n\n\n 2 та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.\n\n\n 3 Господь, Бог твій, Він пі де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. І сус перейде перед тобою, як говорив був Господь.\n\n\n 4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому крає ві, яких вигубив Він.\n\n\n 5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зроби те їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.\n\n\n 6 Будьте с ильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог тві й, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.\n\n\n  7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїл я: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, яко го Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа док.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус Навин перед Мойсеєм.\n\n\n 8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, н е бійся й не лякайся.\n\n\n 9 І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.\n\n\n 10 І наказав їм Мойсей, говорячи : У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,\n\n\n& nbsp;11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого , у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.\n\n\n 12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялис я Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.\n\ n\n 13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Госп ода, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходи те Йордан, щоб посісти її.\n\nМартін де Вос (1532(1532). Мойсей приносить д ругі скрижалі.\n\n\n 14 І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дн і твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накаж у. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.\n\n\n 15 І появи вся Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.\n\n\n 16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батькам и своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю , куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає зап овіта Мого, що склав був Я з ним.\n\n\n 17 І того дня запалиться Мій г нів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищени й, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба н е через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?\n\n\n 1 8 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо з вернувся до інших богів.\nЛука Сіньореллі (1445-1523). Заповіт та смерть Мо йсея (Капелла Сістіна, Ватікан).\n\n\n 19 А тепер запишіть собі оцю пі сню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця п існя за свідка на Ізраїлевих синів.\n\n\n 20 Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їс ти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,\n\n\n 21 то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до то го Краю, що Я присягнув.\n\n\n 22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.\n\n\n 23 І наказав він Ісусові, Навиново му синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлев их синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.\n\n\n 24 І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,\n\n\n 25 то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:\n\nСувій Тори.\n\n\n 26 Візьміть книгу цього Закон у, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.\n\n\n 27 Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві , а тим більш будете по смерті моїй!\n\n\n 28 Зберіть до мене всіх ста рших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.\n\n\n 29 Бо я зн аю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги , яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.\n\n\n 30 І пр омовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до зак інчення їх:\n\nФьодор Зав'ялов (1810-1856). Передсмертний заповіт Мойсея.\n\n\n32:1 Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!\n\n\n 2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса , моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.\n\n\n 3 Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!\n\n\n& nbsp;4 Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бо г вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.\n\n\n  5 Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.\n\n\n&nbs p;6 Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Бат ько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.\n\nМіке льанджело Буанаротті (1475-1564). Створення Адама (1509-1510, Ватікан) .\n\n\n 7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, з апитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.\ n\n\n 8 Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів люд ських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.\n\n\n  9 Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.\n\n\n& nbsp;10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю от у свого ока.\n\n\n 11 Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад с воїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені к рилатім своїм,\n\n\n 12 так Господь Сам провадив його, а бога чужого п ри нім не було.\n\nМойсей з Десятьма Заповідями. Книжклва ілюстрація.\n\n\n  13 Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він ме дом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,\n\n\n 14 масл ом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та б аранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.\n\n\n 15 І потовстів Єшурун та й брика тися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що й ого створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.\n\n\n 16 Чужими богам и Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.\n\n\n 17 Вони дем онам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що н едавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!\n\n\n 18 Забуваєш ти Скелю , Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.\n\n\n 19 І п обачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Св оїх,\n\n\n 20 та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який ї х кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.\n\nНікола Пуссен (1594-1665). Зруйнування храму в Єрусалимі римлянами.\n\n\n 21 Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, то му роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.\n\n\n  22 Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найгл ибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.\n\n\n&nb sp;23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.\n\n\n 24 Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.\n\n\n 25 На дворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, груд не немовля з чоловіком посивілим.\n \nDavid Roberts (1796-1864). Зруйнування Єрусалиму.\n\n\n 26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від л юдей їхню пам'ять,\n\n\n 27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб п ротивники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це. \n DTSTAMP:20260429T120217Z DTSTART:20150407T000000Z DTEND:20150407T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+097 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR