BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:77a17734da987f59d6190f55081b44ed CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:1 травня: Судді 13:1-14:20, Іван 1:29-51, Псалом 101(102):1-29 (РСП, N IV: 102:1-28), Приповісті 14:15-16\n\n\nІван 1:29-51:\n\nОлександр Андрійов ич Іванов (1806-1858). З'явлення Христа народу (1837-1857).\n\n\n 29 Н аступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Бож ий, що на Себе гріх світу бере!\n\n\n 30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.\n\n\n 3 1 І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві В ін з'явився.\n\nОлександр Андрійович Іванов (1806-1858). З'явлення Христа н ароду (1837-1857). Фрагмент.\n\n\n 32 І свідчив Іван, промовляючи: Бач ив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.\n\n\n  ;33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христи тиме Духом Святим.\n      \nХрищення Ісуса. Ліворуч:&nb sp;Карл Генріх Блох (1834-1890). Праворуч: José Ferraz de Almeida Júnior&nb sp;(1850-1899)..\n\n\n 34 І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!\n\ n\n 35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.\n \n Ottavio Vannini (1585-1643). Ось Агнець Божий!\n\n\n 36 І, поглян увши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!\n 37 І почул и два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.\n \nМікельанджело Ме різі да Караваджо (1571-1610). Андрій та Іван йдуть за Ісусом.\n\n\n 3 8 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого в и шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, д е Ти живеш?\n      \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Покликан ня апостолів Андрія та Івана. Апостол і Євангеліст Іван.\n\n\n 39 Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої. \n\n\n  40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.\n       \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Апостол Андрій. Апостол Петро.\n\n\n 41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христо с.\n\n\n 42 І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промов ив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.\n\n \n 43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною! \n\n\n 44 А Пилип із Віфсаїди походи в, із міста Андрія й Петра.\n      \nДжеймс Тіссо (1836 -1902). Апостол Пилип. Апостол Варфоломій (Натанаїл?) \n\n\n  ;45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.\ n\n\n 46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що доб ре? Пилип йому каже: Прийди та побач. \n\n\n 47 Ісус, угледівши Н афанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!\n\n\n 48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш м ене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип теб е кликав, як під фіґовим деревом був ти.\n Джеймс Тіссо (1836-1902). Н атанаїл під фіговим деревом.\n\n\n 49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!\n\n\n 50 Ісус відповів і до нього сказ ав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!\n \nAndrea Previtali (1480-1528). Преоб раження Ісуса.\n\n\n 51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина п ідіймаються та спускаються.\n \nAndrea Previtali (1480-1528). Спа ситель світу.\n\n\n \n\n\nПсалом 101(102):1-29 (РСП, NIV: 102:1-2 8):\n\n\n102:1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем ви ливає мову свою. (0102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нех ай дійде до Тебе!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Цар Давид молиться Богу, спі ваючи псалм.\n\n\n 2 (0102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене! \n\n\n 3 (0102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висох ли в огнищі...\n\n\n 4 (0102-5) Як трава та побите та висохло серце мо є, так що я забував їсти хліб свій...\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ст арий Цар Давид молиться .\n\n\n 5 (0102-6) Від зойку стогнання мого пр илипли до тіла мого мої кості...\n\n\n 6 (0102-7) Уподобився я пеликан ові пустині, я став, як той пугач руїн!\n\n\n 7 (0102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...\n\n\n 8 (0102-9) Увесь день об ражають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!\n\ n\n 9 (0102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перем ішую,\n\n\n 10 (0102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв бу в мене Ти та й кинув мене...\n \nОска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Пейза ж з грозою. \n\n\n 11 (0102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сох ну, немов та трава!\n\n\n 12 (0102-13) А Ти, Господи, будеш повік проб увати, а пам'ять Твоя з роду в рід.\n\n\n 13 (0102-14) Ти встанеш та з милуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,\n\ n\n 14 (0102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його по любили!\n\n\n 15 (0102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.\n\nОска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Пейзаж з сорокою.\n\n\n 16 (0102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в слав і Своїй.\n\n\n 17 (0102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молит ви їхньої не осоромить.\n\n\n 18 (0102-19) Запишеться це поколінню май бутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,\n \nОска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Дім худлжника в Аржентайлі.\n\n\n 19 (0102-20 ) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небе с,\n\n\n 20 (0102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть п рирокованих визволити,\n\n\n 21 (0102-22) щоб розповідати про Ймення Г осподнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,\n\n\n 22 (0102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.\n\n\n 23 (0102-24 ) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...\n \nОска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Квітнуче узбережжя річки в Аржентайлі.\n\n\n& nbsp;24 (0102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Т вої роки на вічні віки.\n\n\n 25 (0102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,\n\n\n 26 (0102-27) позникають вони, а Ти буд еш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання , і минуться вони...\n \nОска́р Кло́д Моне́ (1840-1926). Враження від сходу сонця над морем.\n\n\n 27 (0102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!\n\n\n 28 (0102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхн є насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!\n\nОска́р Кло́д Моне́ (1840- 1926). Літній пейзаж. Жінка в саду.\n\n\n \n\n\nПриповісті 14:15-16:\n  \nJan Sanders van Hemessen (c.1500-c.1566). Виймання каменя дуро сті (1545-50).\n\n\n15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зваж ає на кроки свої.\n \nAndrea Previtali (1480-1528). Мадонна Баглі оні.\n\n\n16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається т а сміливий.\n\n\n \n\n\nСудді 13:1-14:20:\n\nКоло книги Суддів: гріх І зраїля - відступництво від Бога - кара Божа - покаяння євреїв - Бог посилає суддю.\n\n\n13:1 А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Го сподь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.\n\n\n 2 І був один чо ловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплі дна, і не родила.\n\n\n 3 І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш си на.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 4 А тепер стережись, і не пий вин а та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,\n\n\n 5 бо ось ти зачне ш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божи м назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.\n\n\ n 6 І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божи й чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грі зний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.\n\ nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 7 І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і п ородиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистос ти, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.\n\n\n  8 І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.\n\n\n 9 І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.\n\nCarlo Saraceni (1579-1620). Ангол являє ться жінці Маноаха.\n\n\n 10 І поспішила та жінка, і побігла та й опов іла чоловікові своєму, і сказала до нього: Ось з'явився мені той чоловік, щ о приходив був того дня до мене.\n\n\n 11 І встав, і пішов Маноах за с воєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: Чи ти той чолові к, що говорив до цієї жінки? А той сказав: Я.\n\n\n 12 І сказав Маноах : Тепер нехай сповниться слово твоє. Та як нам виховувати ту дитину, і що ч инити з нею?\n\nPieter Lastman (1583–1633). Маноах з дружиною та ангол Господній. \n\n\n 13 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Усього , що сказав я жінці, нехай вона стережеться.\n\n\n 14 Усього, що виход ить із виноградного куща, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я нака зав.\n\n\n 15 І сказав Маноах до Ангола Господнього: Нехай ми задержим о тебе, і приготовимо для тебе козля.\n\n\n 16 І сказав Ангол Господні й до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо при готуєш цілопалення для Господа принесеш його. Бо Маноах не знав, що це Анго л Господній.\n\nJacques Dumont called le Romain (1701-1781). Жертвопри ношення Маноаха.\n\n\n 17 І сказав Маноах до Господнього Ангола: Яке і м'я твоє? Коли сповниться твоє слово, то ми вшануємо тебе.\n\n\n 18 І сказав йому Ангол Господній: Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне.\n\n \n 19 І взяв Маноах козля та жертву хлібну, і на скелі приніс Господев і. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.\n    &nbs p;\nЖертвоприношення Маноаха. Невідомий художник та Eustache Le Sueur& nbsp;(1617-1655).\n\n\n 20 І сталося, коли полум'я підіймалося з-над ж ертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в полум'ї жертівника. А Мано ах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.\n\n\n&nb sp;21 І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.\n\n\n 22 І сказав Маноах д о своєї жінки: Ми справді помремо, бо ми бачили Бога.\n\n\n 23 І сказа ла йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з на шої руки цілопалення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цьо го, і не об'явив би нам цього часу речі, як це.\n \nІлюстрація Sweet M edia.\n\n\n 24 І породила та жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.\n\n\n 25 А Дух Го сподній почав діяти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.&nbs p;\n\n\n14:1 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимсь ких дочок.\n\n\n 2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй ма тері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.\n \nLeighton Frederick (1830–1896). Са мсон.\n\n\n 3 І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінк у з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мен і, бо вона люба очам моїм.\n\n\n 4 А батько його та мати його не знали , що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу фил истимляни панували над Ізраїлем.\n\n\n 5 І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось н авпроти нього ричить левчук.\n     \nСамсон і лев: Лука с Кранах Старший (1472-1553). Франче́ско А́йец (1791-1882)\n\n\n 6 І з ійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають яг ня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.\n\n\n 7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і во на стала улюблена в Самсонових очах.\n\n\n 8 А по часі він вертався за брати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Самсон перемагає лева. \n\n\n 9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І в ін пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.\n\n\n 10 І зійшов й ого батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юн аки.\n\n\n 11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.\n\n\n 12 І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відг адаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.\n\n\n  ;13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних соро чок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.\n\n\n 14 І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.\n\nРембран дт ван Рейн (1606-1669). Самсон загадує загадки филистимським дружкам.\n\n\ n 15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огне м тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?\n\n\n 16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Т и певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народ у, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?\n\n\n 17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.\n\n \n 18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Щ о солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не о рали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.\n\nМапа дій Самсона.\ n\n\n 19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому бать ка свого.\n\n\n 20 А Самсонова жінка досталася дружкові його, що прият елював із ним.\n\n\n \n DTSTAMP:20260429T033222Z DTSTART:20150501T000000Z DTEND:20150501T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+121 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR