BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:f1cf605d6ce09e56abc894c7ac546215 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:2 травня: Судді 15:1-16:31, Іван 2:1-25, Псалом 102(103):1-22 (РСП, NI V: 103:1-22), Приповісті 14:17-19\n\n\nІван 2:1-25:\n \nПаоло Веронезе (1528-1588). Шлюб в Кані Галілейській.\n\n\n 1 А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.\n\nJan Cornelisz V ermeyen (c.1500-1559). Весілля в Кані Галілейській - покликання Івана. . \n\n\n 2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.\n&nbs p;\nЯкопо Тінторетто (1518-1594). Шлюб в Кані.\n\n\n 3 Як забракло ж в ина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!\n\n\n 4 Ісус же від казує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!\n\nБартоломео Е стебан Мурільо (1618-1682). Шлюб в Кані.\n\n\n 5 А мати Його до слуг к аже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!\n\n\n 6 Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.\n \nВолодимир Маковський (1846-1920). Шлюб в Кані Галілей ській.\n\n\n 7 Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх понал ивали вщерть.\n \nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Шлюб в Кан і Галілейській.\n\n\n 8 І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіт ь до весільного старости. І занесли.\n \nMattia Preti (1613-1699) . Шлюб в Кані Галілейській.\n\n\n 9 Як весільний же староста скуш тував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого\n\n\n 10 та й каже йом у: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а т и добре вино аж на досі зберіг...\n\nГерард Давид (1460-1523). Шлюб в Кані Галілейській.\n\n\n 11 Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейс ькій, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.\n\nМайстер Олекса ндр (1-ша половина 15-го ст). Шлюб в Кані (1430)\n\n\n 12 Після ц ього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Каперна уму, і там перебули небагато днів.\n\n\n 13 А зближалася Пасха юдейськ а, і до Єрусалиму подався Ісус.\n \nМайстер Олександр (1-ша половина 1 5-го ст). Очищення Храму (1430)\n\n\n 14 І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники.\n\n\n 15 І, зр обивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльник ам гроші розсипав, і поперевертав їм столи.\n \nМерізі Мікельанжело да Караваджо (1571-1610). Вигнання міняльників грошей з храму (1610). \n \n\n 16 І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть і з дому Отця Мого дому торгового!\n \nЯкоб Йорданс (1593-1678). Вигнанн я продавців з храму. \n\n\n 17 Тоді учні Його згадали, що написан о: Ревність до дому Твого з'їдає Мене!\n\n\n 18 І обізвались юдеї й ск азали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке?\n\nЯкоб Йорда нс (1593-1678). Ісус і фарисеї.\n\n\n 19 Ісус відповів і промовив до н их: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!\n\n\n 20 Відказа ли ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш йог о?\n \nЯкоб Йорданс (1593-1678). Ісус і фарисеї.\n 21 А Він говор ив про храм тіла Свого.\n    \nЯкоб Йорданс (1593-1678). Роз п'яття Христа. Alonso López de Herrera (1580-1648). Воскресіння Х риста.\n\n\n 22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, щ о Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.&nbs p;\n\n\n 23 А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввір ували в Його Ймення, побачивши чуда Його, що чинив.\n\nПітер Пауль Рубенс ( 1577-1640). Воскреслий Господь і грішники, які каються.\n\n\n 24 Але С ам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх,\n\n\n 25 і потреби не мав, щ об хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.\n\n\n \ n\n\nПсалом 102(103):1-22 (РСП, NIV: 103:1-22):\n\n\n103:1 Давидів. Бл агослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!\n \n&n bsp;Ян де Брай (1627—1697). Давид прославляє Бога (1670)\n\n\n 2 Благо слови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!\n\n\n  ;3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.\n\n\n 4 Ві д могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.\n \nAlbert Bierstadt (1830-1902). Gosnold at Cuttyhunk. (1858).\n\n\n 5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!\n\ n\n 6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.\n\n\n  ;7 Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.\n\nІва н Айвазовський (1817-1900). Перехід євреїв через Червоне море. (1891).\n\n\ n 8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.\n \n\n 9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.\n\nAlbert B ierstadt (1830-1902). Буря в Скелястих горах. (1866)\n\n\n 10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.\n\n\n 11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Йог о милість до тих, хто боїться Його,\n\n\n 12 як далекий від заходу схі д, так Він віддалив від нас наші провини!\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Скелясті гори. Пік Лендер. (1863).\n\n\n 13 Як жалує батько дітей , так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,\n\n\n 14 бо знає В ін створення наше, пам'ятає, що ми порох: \n\n\n 15 чоловік як тр ава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,\n\n\n 16 та вітер пер ейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його... \nAlbert Bierstadt (1830-1902). Вид на Йєлонстоунську ущелину. (1868).\n\n\n 1 7 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,\n\n\n 18 що Його заповіта додержують, і що пам' ятають накази Його, щоб виконувати їх!\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Вес на в Каліфорнії. (1875)\n\n\n 19 Господь міцно поставив на Небі п рестола Свого, а Царство Його над усім володіє.\n\n\n 20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! \n\nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Д итинство (фрагмент) (1842).\n\n\n 21 Благословіть Господа, усі сили не бесні Його, слуги Його, що чините волю Його!\n\n\n 22 Благословіть Гос пода, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Г оспода!\n Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (18 42).\n\n\n \n\n\nПриповісті 14:17-19:\n\nІлля Рєпін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван.\n\n\n 17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а лю дина лукава зненавиджена.\n \nІлля Рєпін (1844-1930). Портрет батька х удожника за читанням Біблії.\n\n\n 18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.\n\nІлля Рєпін (1844-1930). Запорожці пишуть ли ста турецькому султану.\n\n\n 19 Поклоняться злі перед добрими, а безб ожники при брамах праведного.\n\n\n \n\n\nСудді 15:1-16:31:\n &nb sp;\nКнига Суддів: Негарні лідери - Вражаюча сила. Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Самсон погрожує своєму тестю.\n\n\n15:1 А по часі сталося в дн ях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай у війду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.\n\n\n&n bsp;2 І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її , а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Н ехай же вона буде тобі замість неї.\n\nBiblical illustrations by Jim Padget t (Sweet Medaia, 1984). Самсон погрожує своєму тестю.\n\n\n 3 І с казав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я з роблю їм зло.\n\n\n 4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоск ипа всередині поміж два хвости.\n\nBiblical illustrations by Jim Padgett (S weet Medaia, 1984).\n\n\n 5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і п устив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.\n\n\n 6 І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: С амсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.\n\nBiblical illu strations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 7 І сказав їм Сам сон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тод і перестану.\n\n\n 8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішо в він, і осівся в щілині скелі Етам.\n\nBiblical illustrations by Jim Padge tt (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 9 І посходили филистимляни, і таборувал и в Юди, і розтяглися до Лехі.\n\n\n 10 І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зроби ти йому, як нам він зробив.\n\n\n 11 І пішли три тисячі люда від Юди д о щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами п анують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробил и мені, так я зробив їм.\n\nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Me daia, 1984).\n\n\n 12 І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб від дати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.\n\n\n 13 А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв 'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.\n\nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.\n \nBiblical illustrations by Jim Pa dgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу , і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.\n \ nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 16 І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою ціє ю щелепою тисячу люда побив я.\n\n\n 17 І сталося, як скінчив він це г оворити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат- Лехі.\n  \nСаломон де Брай (1597-1664). Самсон з ослячою щел епою.\n\n\n 18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав : Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагненн я, і впаду в руку необрізаних.\n\n\n 19 І пробив Бог джерело, що в Лех і, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Т ому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до ц ього дня.\n\nМапа дій Самсона.\n\n\n 20 І судив він Ізраїля за днів фи листимлян двадцять літ.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Самсон побиває филистим лян.\n\n\n16:1 І пішов Самсон до Гази, і побачив там жінку блудницю, і ввій шов до неї.\n\n\n 2 А аззеянам донесли, говорячи: Самсон прийшов сюди! І оточили вони, і чатували на нього всю ніч у міській брамі. І вони тихо п оводилися всю ніч, говорячи: Будемо чатувати аж до ранішнього світу, і заб' ємо його.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Самсон вириває брами.\n\n\n 3 І лежав Самсон аж до півночі. А опівночі встав, і схопив за двері міської бра ми та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом із засувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхів'я гори, що навпроти Хеврону.\n\nRichard A ndre  (1834-1907). Самсон вириває брами.\n\n\n 4 І сталося п отому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я їй Деліла.\n\nBiblical il lustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 5 І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: Намов його та й побач, у чому й ого велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокорити його ? А ми кожен дамо тобі тисячу й сто шеклів срібла.\n\nBiblical illustration s by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 6 І сказала Деліла до Сам сона: Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упок орити тебе?\n\n\n 7 І сказав їй Самсон: Якщо зв'яжуть мене сімома мокр ими шнурами, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен із людей.\n \n\n 8 І принесли їй филистимські володарі сім мокрих шнурів, що ще не були висушені, а вона зв'язала його ними.\n\n\n 9 А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті. І вона сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне ! І він розірвав ті шнури, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає огн ю. І не пізнана була його сила.\n\nAnthony Van Dyck (1599–1641) Samson and Delilah (1628-1630)\n\n\n 10 І сказала Деліла до Самсона: Оце ти обман ив мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе? \n\n\n 11 А він їй сказав: Якщо справді зв'яжуть мене новими суканими шнурами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей.\n \nJosé Echenagusía (1844-1912). Самсон і Даліла.\n\n\n  12 І взяла Деліла нові шнури, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А засідка сиділа в іншій кімнаті. І він зірв ав їх зо своїх плечей, немов нитку.\n\n\n 13 І сказала Деліла Самсонов і: Досі ти обманював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв 'язати тебе? А він їй сказав: Якщо утчеш сім кучерів моєї голови з основою. \n\nSolomon Joseph Solomon (1860-1927). Филистимляни намагаю ться схопити Самсона.\n\n\n 14 І вона прибила їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А він обудився зо сну св ого, та й вирвав ткацького клинка тканини та основу.\n \nGustave Morea u (1826-1898). Самсон і Даліла.\n\n\n 15 І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти м ене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.\n   \nСамсон і Даліла: Гюстав Доре (1832-1883). Олександр Кабанель (1823-1889).\ n\n\n 16 І сталося, коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпеливилася душа його на смерть.\n\n\n  17 І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: Бритва не торкалась моє ї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері. Якщо я буду оголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина. \n\nAnthony Van Dyck (1599–1641) Samson and Delilah.\n\n\n 18 І побачи ла Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филисти мських володарів, говорячи: Прийдіть і цим разом, бо він розповів мені все своє серце. І прийшли до неї филистимські володарі, і знесли срібло в своїй руці.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Самсон і Даліла.\n\n\n  19 А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказал а оголити сім кучерів його голови. І став він слабнути, і відступила від нь ого сила його.\n\nМатіас Стомер (1600-1672). Самсон і Даліла.\n\n\n&nb sp;20 І сказала вона: Филистимляни на тебе, Самсоне! І збудився він зо сну свого та й сказав: Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся. А він не знав, що Гос подь відступився від нього.\n\nGioachino Assereto (1600-1649). Осліплення С амсона.\n\n\n 21 І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому. І в они звели його до Гази, і зв'язали його мідяними ланцюгами, і він молов у д омі ув'язнених.\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Филистимляни вибирають о чі Самсону.\n\n\n 22 А волос голови його зачав рости по тому, як був в ін оголений.\n\nWilliam Brassey Hole (1846-1917). Самсон меле в домі у в'язнених. \n\n\n 23 А филистимські володарі зібралися, щоб прине сти велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися. І сказали вони: Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого.\n\n\n 24 І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустошителя нашого краю, який наші трупи намножив.\n  ; \nКарл Генріх Блох (1834-1890). Ув'язненний Самсон. Ловіс Корин т (1858-1925). Осліплений Самсон.\n\n\n 25 І сталося, коли їхнє с ерце звеселилося, то сказали вони: Покличте Самсона, і нехай він посмішить нас. І покликали Самсона з дому ув'язнених, і він витівав жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпами.\n\nBiblical illustrations by Jim Pad gett (Sweet Medaia, 1984). \n\n\n 26 І сказав Самсон юнакові, що держав його за руку: Пусти мене, і дай доторкнутися мені до тих стовпів, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпруся на них.\n\nBiblical illust rations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984). \n\n\n 27 А той дім був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що приглядалися до жа ртів Самсона.\n\nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984) . \n\n\n 28 І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: Владико Гос поди, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!\n\n\n 29 І обняв Самсон обидва серединні стовпи, що на них міцно стояв той дім, і обперся на них, на одного правицею своєю, а на одного лівицею своєю.\n\nГюстав Доре ( 1832-1883). Смерть Самсона.\n\n\n 30 І сказав Самсон: Нехай помру я разом із филистимлянами! І він з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім на володарів та на ввесь той народ, що в ньому... І були ті померлі , що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.\n\nGiovanni Benedetto Castiglione (1609-1664). Смерть Самсона . \n\n\n 31 І зійшли його брати та ввесь дім його батька, і понес ли його, і винесли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гробі Ман оаха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ. \n\nМапа земель, де пройшло життя й служіння Самсона.\n\n\n \n DTSTAMP:20260430T151544Z DTSTART:20150502T000000Z DTEND:20150502T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+122 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR