BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:d88e26d6dc532e7b8e11094d576fb2ee CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:15 травня: 1Самуїла 17:1-18:4, Іван 8:21-30, Псалом 110(111):1-10 (РСП , NIV: 111:1-10), Приповісті 15:11\n\n\nІван 8:21-30:\n \nКлавдій Лебе дев (1852-1916). Ісус сперечається із фарисеями. \n\n\n 21 І сказ ав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху сво їм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...\n\n\n 22 А юдеї казали: Ч и не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?\n \n\n 23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цьо го, Я не з цього світу.\n\n\n 24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.\n\nAntoni o de Pereda y Salgado (1611-1678). Трійця.\n\n\n 25 А вони запита ли Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.\n\n\n 26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.\n\n\n&nbs p;27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.\n\n\n 28 То ж Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Трійця.\n\n\n 29 А Той, Хто п ослав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди ч иню, що Йому до вподоби.\n\n\n 30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.\n\n\n \n\n\nПсалом 110(111):1-10 (РСП, NIV: 111 :1-10):\n\n\n111:1 Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі пра ведних та на згромадженні!\n\n Gustav Spangenberg (1828 – 1891). Лютер грає на мандолині в колі родини. \n\n\n 2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!\n\n\n 3 Його діло краса та вели чність, а правда Його пробуває навіки!\n\n\n 4 Він пам'ятку чудам Свої м учинив, милостивий та щедрий Господь!\n\n\n 5 Поживу дає Він для тих , хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!\n\nФранц фон Дефре́ггер (1835-1921). Благословення їжі.\n\n\n 6 Силу чинів Своїх об'явив Він н ародові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.\n\n\n 7 Діла рук Його пр авда та право, всі накази Його справедливі,\n\n\n 8 вони кріпкі на віч ні віки, вони зроблені вірністю і правотою!\n\nCarl Heinrich Bloc h (1834-1890). Портрет Христа.\n\n\n 9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!\n \n\n 10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!\n\n\n \n\n\nПриповісті 15:11 :\n\nCima da Conegliano (1460–1518). Бог-Отець.\n\n\n 11 Шеол й Аваддо н перед Господом, тим більше серця синів людських!\n\nІєронімус Босх (бл.14 50-1516). Пекло.\n\n\n \n\n\n1Самуїла 17:1-18:4:\n   \n Мікельанджело Буанаротті  (1475-1564). Давид (1501-1504). Фрагмен ти.\n\n\n17:1 І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вон и до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.\n\ n\n 2 І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вс тавилися до бою проти филистимлян.\n\n\n 3 І стояли филистимляни на го рі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.\ n\nМапа подій 1Самуїла 17.\n\n\n 4 І вийшов із филистимських таборів о дноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.\n\n\ n 5 А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з лу ски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.\n\n\n 6 А на ногах й ого мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.\n\n\n 7 А держ ак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.\n\n\n 8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филис тимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мен е.\n\n\n 9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за раб ів, і будете служити нам.\n\n\n 10 І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.  ;\n     Голіат. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.\n\n\n 12 А Давид син того мужа ефратянина, з Юд иного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.\n\n\n 13 І пішли троє найста рших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма. \n\n\n 14 А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.\n\n\ n 15 А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Ві флеємі.\n\nДавид - пастир. Книжкова ілюстрація. \n\n\n 16 А той ф илистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.\n\n\n  17 І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цьог о праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.\n\n\n 18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячник а, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.\n\n \n 19 А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з ф илистимлянами.\n\n   Голіат. Скульптура Achiam (1916-2005).\ n\n\n 20 І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.\n\n\n 21 І виш икувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.\n\n\n 22 І Давид п озоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.\n\n\n 23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґол іят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.\n\n\n  24 А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.\n\nCody F. Miller (сучасний художник). Давид і Голіат.\n \n\n 25 І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходи ть? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є й ого, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а д ім його батька зробить вільним в Ізраїлі.\n\n\n 26 І спитався Давид ти х людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього ф илистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлян ин, що так зневажає полки Живого Бога?\n\n\n 27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.\n\n\n& nbsp;28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І зап алився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого т и позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порож нечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!\n \nІлля Рєпі н (1844-1930). Давид та Голіат.\n\n\n 29 А Давид відказав: Та що я зро бив тепер? Чи не на наказ батька?\n\n\n 30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перш е.\n\n\n 31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Сау лові, і він покликав його.\n\n\n 32 І сказав Давид до Саула: Хай не ля кається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филист имлянином.\n\n\n 33 І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.\n    \nФранче́ско А́йец (1791-1882). Самсон і лев.\n\n\n  34 І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,\ n\n\n 35 а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його. \n\n\n 36 І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филист имлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!\n\n\n  ;37 І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя , Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Саул зодягає Давид а для бою з Голіатом.\n\n\n 38 І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і д ав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.\n\n\n 39 І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не зви к був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не зви к! І поскидав Давид їх із себе.\n\nElizabeth Tyler (Modern American artist) . Камінці, що відпочивають. \n\n\n 40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у па стушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов д о филистимлянина.\n\n\n 41 А филистимлянин підходив усе ближче до Дави да, і чоловік ніс щита перед ним.\n\n\n 42 І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юн ак стрункої постави.\n     \n Ліворуч: Мікель анджело Буанаротті  (1475-1564). Давид (1501-1504). \nПравор уч: Gian Lorenzo Bernini (1598-1680). Давид (1623-1624)\n 43 І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимл янин прокляв Давида своїми богами.\n\n\n 44 І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині п ольовій.\n\n\n 45 І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога вій ськ Ізраїлевих, які ти зневажив.\n\nGian Lorenzo Bernini (1598-1680). Стату я Давид (1623-1624) У різних ракурсах.\n\n\n 46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня ць ого я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!\n\n\n 47 І пізнає вся громада т е, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддаст ь вас у нашу руку.\n\n\n 48 І сталося, коли филистимлянин устав і пішо в, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филист имлянина.\n\n\n 49 І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти к аменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камі нь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид перемагає Голіата.\n\n\n 50 І отак переміг Давид ф илистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив йог о, а меча не було в Давидовій руці.\n\n\n 51 І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!\n\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Давид і Голіат.\n\n\n& nbsp;52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали фил истимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи ф илистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.\n\n\n&nb sp;53 І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбув али їхні табори.\n\nCharles Errard the Younger (1606–1689). Давид дяку є Богу за перемогу над Голіатом.\n\n\n 54 А Давид узяв голову того фил истимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.\ n\n\n 55 А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А А внер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!\n\n\n 56 І с казав цар: Запитай, чий син цей юнак?\n\n\n 57 А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а гол ова филистимлянина у руці його.\n\nAndrea Vaccaro (1604-1670). Давид з головою Голіата.\n\n\n 58 І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.\n\n\n18:1 І сталос я, як скінчив він говорити до Саула, то Йонатанова душа зв'язалася з душею Давидовою, і полюбив його Йонатан, як душу свою.\n\n\n 2 І того дня вз яв його Саул, і не пустив його вернутися до дому його батька.\n\nДжеймс Тіс со (1836-1902). Давид і Йонатан.\n\n\n 3 І склав Йонатан із Давидом ум ову, бо полюбив його, як душу свою.\n\nCima da Conegliano (1459/1460-1 5171518). Давид і Йонатан.\n\n\n 4 І зняв Йонатан із себе плаща, що бу в на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання своє, і все аж до меча свого, і аж до лука свого, і аж до пояса свого.\n DTSTAMP:20260501T151259Z DTSTART:20150515T000000Z DTEND:20150515T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+135 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR