BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:0e1992160f78fafeb65ac571987aa670 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:22 травня: 2Самуїла 1:1-2:11, Іван 12:20-50, Псалом 117(118):19-29 (РС П, NIV: 118:19-29), Приповісті 15:27-28\n\n\nІван 12:20-50:\n \nJohann Michael Ferdinand Heinrich Hofmann (1824-1911)/ Портрет 33-річно го Христа. \n\n\n 20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.\n\n\n 21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїд и Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.\ n\n\n 22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові роз повідають.\n     \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Святий Пилип. С вятий Андрій.\n\n\n 23 Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла годин а, щоб Син Людський прославивсь.\n\n\n 24 Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як ум ре ж, плід рясний принесе.\n\n\n 25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.\n\n\ n 26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуг а Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.\n\nКарл Генріх Блох (1834-1 890). Це - Чоловік.\n\n\n 27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю... \n\n\n 28 Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прос лавив, і знову прославлю!\n\n\n 29 А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!\n\n\n 30 Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.\n\n\n 31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.\n\n\n 32 І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.\n\n\n 33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.\n\nПітер Пау ль Рубенс (1577-1640). Розп'яття.\n\n\n 34 А народ відповів Йому: Ми ч ули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людськом у Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?\n\n\n 35 І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло , щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він і де...\n\n\n 36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синам и світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.\n\nРем брандт ван Рейн (1606-1669). Портрет Христа.\n\n\n 37 І хоч Він стільк и чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,\n\n\n 38 що б справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Г осподи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?\n\n\n 39 Тому не могл и вони вірити, що знову Ісая прорік:\n\n\n 40 Засліпив їхні очі, і ска м'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не н авернулись, щоб Я їх уздоровив!\n\n\n 41 Це Ісая сказав, коли бачив сл аву Його, і про Нього звіщав.\n\nРафаель Санті (1483-1520). Пророк Ісая.\n\ n\n 42 Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не при знавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.\n\n\n 43 Бо л юбили вони славу людську більше, аніж славу Божу.\n\n\n 44 А Ісус підн яв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того , Хто послав Мене.\n\n\n 45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто по слав Мене.\n\n\n 46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.\n \nНатан Грін. Ісус - Світло для світ у.\n\n\n 47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не су джу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.\n\n\n 48 Хто цу рається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!\n\n\n 49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю к азати та що говорити.\n\nPieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3) . Ісус перед Отцем.\n\n\n 50 І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.\n\n\n  ;\n\n\nПсалом 117(118):19-29 (РСП, NIV: 118:19-29):\n\n \n\n\n19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!\n\n\n&nbs p;20 Це брама Господня, праведники в неї входять.\n\n\n 21 Я буду хвал ити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені! \n\n\n 22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,\n\n\n  ;23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!\n\nBernhard Plockhor st (1825-1907). Розп'яття.\n\n\n 24 Це день, що його створив Госп одь, радіймо та тішмося в нім!\n\n\n 25 Просимо, Господи, спаси! Проси мо, Господи, пощасти!\n\n\n 26 Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!\n\n\n 27 Господь Бог, і засяя в Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника! \n\nФранциско де Сурбаран (1598-1664). Agnus Dei - Агнець Божий (1635- 1640).\n\n\n 28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буд у Тебе величати!\n\n\n 29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Йо го милосердя!\n\n\n \n\n\nПриповісті 15:27-28:\n\nХієронімус Босх (145 0-1516). 7 смертних гріхів (фрагмент): Ненажерливість.\n\n\n 27 Зажерл ивий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.\n\n Хієронімус Босх (1450-1516). 7 смертних гріхів (фрагмент): Гнів.\n\n\n  ;28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкуют ь зло.\n\nХієронімус Босх (1450-1516). Христос перед Пілатом.\n\n\n \n \n\n2Самуїла 1:1-2:11:\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872 ). Смерть Саула.\n\n\n1:1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся , розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.\n\n\n 2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його розд ерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.\n\n\n 3 І сказав йому Давид: Звідки це ти прихо диш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.\n\n\n 4 І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Й онатан померли.\n\n\n 5 А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?\n\nБіблія Моргана (1240-1250 рр).\n\n\n 6 І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапи в я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці т а їздці доганяють його.\n\n\n 7 І він обернувся до мене, і побачив мен е, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!\n\n\n 8 І сказав він до ме не: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.\n\n\n 9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...\n\n\n 10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та на плечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.\n\nДжеймс Тіссg (1 836-1902). Давид слухає вісника-амаликатянина.\n\n\n 11 І схопився Дав ид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.\n\n\n  ;12 І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сино м його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадал и від меча.\n\n\n 13 І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідк и ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.\n\n\n 14 І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Госпо днього помазанця?\n\n\n 15 І покликав Давид одного з слуг своїх і сказ ав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.\n\nДжеймс Тіссg (18 36-1902). Давид наказує вбити вісника-амаликатянина.\n\n\n 16 І с казав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили пр оти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.\n\n\n 17 І Давид заг олосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,\n\n\n&nb sp;18 та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:\n\n\n 19 О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір 'ях своїх, ой попадали лицарі!\n\nГерріт ван Гонтгорст (1590-1656). Ца р Давид. \n\n\n 20 Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочк и необрізаних!\n\n\n 21 Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щи т Саулів, як ніби оливою він не помазаний!\n\n\n 22 Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!\n\n\n 23 Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого ж иття, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!\n\nРембранд ван Рейн (1590-1656). Цар Саул слухає псалми Давида.&nbs p;\n\n\n 24 Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багр яницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!\n\n\n 25 Ой, поп адали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!\n\n\n&n bsp;26 Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблен ий, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!\n\n\n  27 Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...\n\nРембранд ван Рейн (1590-1656). Давид та Йонатан. \n\n\n2:1 І сталося потому, і запитавс я Давид Господа, говорячи: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відк азав йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А Він відказав: У Хеврон!\n\n\ n 2 І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ахіноам т а Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.\n\n\n 3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осілися по хевронськи х містах.\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Давида пом азують на царя Юди.\n\n\n 4 І посходилися Юдині мужі, і помазали там Д авида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадсько го Явешу поховали Саула.\n\n\n 5 І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та поховали його!\n\n\n 6 А тепер нехай Го сподь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.\n\n\n 7 А тепер нехай зміцняться ваші руки, і будьт е мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над соб ою.\n\nFrederic Leighton (1830-1896). Цар Давид.\n\n\n 8 А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.\n\n\n 9 І він настановив його царем над Ґ ілеадом, і над Ашуреянином, і над Їзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином , і над усім Ізраїлем.\n\n\n 10 Іш-Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом.\n\n\n 11 А число днів, що Давид був царем у Хевроні над Юдин им домом, сім літ і шість місяців.\n DTSTAMP:20260501T132722Z DTSTART:20150522T000000Z DTEND:20150522T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+142 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR