BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:bc26cd2bd69675d3a52515eed1531e37 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:28 травня: 2Самуїла 13:1-39, Іван 17:1-26, Псалом 118(119):81-96 (РСП, NIV: 119:81-96), Приповісті 16:6-7\n\n\nІван 17:1-26:\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Портрет Христа.\n\n\n17:1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до н еба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій п рославив Тебе,\n\n\n 2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.\n\n\n 3 Життя ж вічне це те , щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.\n\n\n 4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.\n\n\n 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією сл авою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.\n \nEugène Burnand ( 1850-1921). Первосвященицька молитва Ісуса Христа.\n\n\n 6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Ме ні, і вони зберегли Твоє слово.\n\n\n 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,\n\n\n 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.\n\n\n 9 Я благаю за них. Не за світ Я б лагаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!\n\n\n 10 Усе бо Моє т о Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.\n\nLucas van Leyden (149 4-1533). Копія втраченої роботи. Ісус.\n\n\n 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, як их дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!\n\n\n 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з ни х не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.\n\n\n  ;13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.\n\n\n 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.\n\n\n 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.\n\n\n 16 Не ві д світу вони, як і Я не від світу.\n\n\n 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.\n       \nAndrea del Sarto (1486 -1530). Викупитель. Jan van Eyck (перед 1390-1441). Бог Всемогутн ій.\n\n\n 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.\n\n \n 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою с тали й вони.\n\n\n 20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що рад и їхнього слова ввірують у Мене, \n\n\n 21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ , що Мене Ти послав.\n\n\n 22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав , щоб єдине були, як єдине і Ми.\n\nFrans Pietersz de Grebber (15 73–ca.1649). Бог-Отець приймає молитву Ісуса Христа.\n\n\n 23 Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.\n\n\n 24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.\n\n\n 2 5 Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вон и, що послав Мене Ти.\n\n\n 26 Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...\n \nНіко лай Ге (1831-1894). Вихід Ісуса з учнями з Господньої Вечері.\n\n\n \n \n\nПсалом 118(119):81-96 (РСП, NIV: 119:81-96):\n\n\n 81 Душа моя сла бне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!\n\nКуїнджі Архип (184 2-1910). Маріупіль.\n\n\n 82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питают ь: Коли Ти потішиш мене?...\n\n\n 83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.\n\n\n 84 Скільки днів для Твого раба? Коли п рисуда зробиш моїм переслідникам?\n\n\n 85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.\n\n\n 86 Усі Твої заповіді справедливі; н еправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!\n\nКуїнджі Архип (1842-1910) . Осіння грязюка.\n\n\n 87 Малощо не погубили мене на землі, та я не п окинув наказів Твоїх!\n\n\n 88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!\n\n\n 89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.\n\n\n 90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю п оставив і стала вона,\n\n\n 91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, б о раби Твої всі.\n \nКуїнджі Архип (1842-1910). Хмарка.\n\n\n 92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!\n\n\ n 93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.\n\n\n& nbsp;94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!\n \nКуїнджі А рхип (1842-1910). Після дощу. (1879)\n\n\n 95 Чекають безбожні за бити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.\n\n\n 96 Я бачив кінець ус ього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!\n\nКуїнджі Архип (1842-1 910). Після грози.\n\n\n \n\n\nПриповісті 16:6-7:\n\n\n 6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злог о.\n\nКуїнджі Архип (1842-1910). Райдуга.\n\n\n 7 Як дороги людини Гос подь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.\n\nКуїнджі Архип (1842-19 10). Захід сонця. Чувашия.\n\n\n \n\n\n2Самуїла 13:1-39:\n\n\n13:1 І с талося по тому, мав Авесалом, син Давидів, уродливу сестру, а ім'я їй Тамар а. І покохав її Амнон, син Давидів.\n \nGiovanni Francesco Barbieri&nb sp;(1591-1666), або Guercino. Авесалом і Тамара.\n\n\n 2 І в болівав Амнон так, що він аж захворів через свою сестру Тамару, бо вона бул а дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зробити.\n\n\n 3 А Амно н мав товариша, а ім'я йому Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата. І Йонадав був чоловік дуже хитрий.\n\n\n 4 І він сказав йому: Чого ти, царевичу , такий марний щоранку? Чи ж не розповіси мені? І сказав йому Амнон: Я коха ю Тамару, сестру брата свого Авесалома.\n\n\n 5 І сказав йому Йонадав: Ляж на ложі своєму, і вдавай хворого. А коли прийде твій батько, щоб побач ити тебе, то скажи йому: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай підкріпить мене хлібом, і нехай зробить на моїх очах ту їжу, щоб я бачив та їв із рук и її.\n\n\n 6 І поклався Амнон, і вдавав хворого, а цар прийшов побачи ти його. І сказав Амнон до царя: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай сп ече на моїх очах два млинці, і я попоїм з її руки.\n\n\n 7 І послав Да вид до Тамари, до дому, говорячи: Іди до дому твого брата Амнона, і пригото в йому їжу.\n\nJan Havickszoon Steen (1626-1679). Амнон і Тамара.\n\n\ n 8 І прийшла Тамара до дому свого брата Амнона, а він лежить. І взяла вона тіста, і замісила, і приготовила на очах його, та й спекла млинці.\n\ n\n 9 І взяла вона сковорідку, і виложила перед ним, та він відмовився їсти. І сказав Амнон: Випровадь від мене всіх людей. І повиходили від ньог о всі люди.\n\n\n 10 І сказав Амнон: Принеси їжу до кімнати, і я з'їм із твоєї руки. І взяла Тамара млинці, що приготовила, та й принесла своєму братові Амнонові до кімнати.\n\n\n 11 І вона принесла до нього, щоб їв , а він схопив її, та й сказав до неї: Ходи, ляж зо мною, моя сестро!...\n\ n\n 12 А вона йому відказала: Ні, брате мій, не безчесть мене, бо не р обиться так в Ізраїлі! Не роби цієї гидоти.\n\nEustache Le Sueur or&nb sp;Lesueur (1617-1655). Згвалтування Тамари.\n\n\n 13 І куди я по несу свою ганьбу? А ти станеш, як один із мерзотників в Ізраїлі. Ти перегов ори з царем, і він не відмовить віддати мене тобі...\n\n\n 14 Та він н е хотів слухати її голосу. І був він сильніший від неї, і збезчестив її, і лежав із нею...\n\nGiovanni Francesco Barbieri (1591-1666), або G uercino. Згвалтування Тамари.\n\n\n 15 І по цьому дуже зненавидів її Амнон великою ненавистю, бо ця ненависть, якою він зненавидів її, була більша від любови, якою любив її. І сказав до неї Амнон: Уставай, іди собі. ..\n\n\n 16 А вона відказав йому: Через це велике зло, по тому, що зро бив ти зо мною, хочеш ще вигнати мене? Та він не хотів її слухати.\n\nАлекс андр Кабанель (1823-1889) Амнон і Тамара.\n\n\n 17 І покликав він юнак а свого, слугу свого, та й сказав: Виженіть оцю від мене геть, і замкни за нею двері...\n\n\n 18 А на ній була квітчаста туніка, бо так завжди вб иралися царські дочки, панни. І його слуга випровадив її назовні, і замкнув за нею двері.\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Вигнанка.\n\n\n 19 А Т амара посипала попелом свою голову, а квітчасту туніку, що була на ній, роз дерла, і поклала руку свою на голову свою, і все ходила та голосила...\n\n\ n 20 І сказав до неї брат її Авесалом: Чи брат твій Амнон був із тобою ? А тепер, сестро моя, мовчи, брат же твій він! Не бери цієї речі до серця свого... І осіла Тамара, знівечена, у домі брата свого Авесалома.\n\n\n&nbs p;21 А цар Давид почув про це все, і сильно розгнівався!\n\n\n 22 І не говорив Авесалом з Амноном ні про добре, ні про зле, бо Авесалом зненавиді в Амнона за те, що той збезчестив сестру його Тамару.\n\n\n 23 І стало ся по двох роках, і мав Авесалом стриження овець у Баал-Хацорі, що при Єфре мі, і Авесалом закликав усіх царських синів.\n\nRosa Bonheur (1822-189 9). Високогірне пасовисько.\n\n\n 24 І прийшов Авесалом до царя та й с казав: Ось у раба твого стриження, нехай піде цар та раби його з твоїм рабо м.\n\n\n 25 І сказав цар до Авесалома: Ні, сину мій, не підемо ж ми вс і, щоб не бути тобі на тяготу. І той сильно просив його, та він не хотів пі ти, але поблагословив його.\n\n\n 26 І сказав Авесалом: А як ні, нехай піде з нами брат мій Амнон! І сказав йому цар: Чого від піде з тобою?\n\n\ n 27 Та Авесалом сильно просив його, і він послав з ним Амнона та всіх царських синів.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Смерть Амнона\n\n\n 28 А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на се рці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...\n\n\n 29 І зробили А весаломові юнаки Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські сини повстава ли, і сіли верхи кожен на мула свого, та й повтікали.\n\n\n 30 І стало ся, були вони ще в дорозі, а вістка прийшла до Давида така: Авесалом повбив ав усіх царських синів, і не позосталося з них ні одного...\n\nNiccolò de S imone (? – 1677?). Вбивство Амнона (близько 1650).\n\n\n 31 І цар устав, і роздер шати свої, та й упав на землю, і всі слуги його стояли при ньому з роздертими шатами.\n\n\n 32 І відповів Йонадав, син Шім'ї, Да видового брата, та й сказав: Нехай не каже мій пан: Усіх юнаків, царських с инів, повбивали, бо помер тільки сам Амнон. Бо на наказ Авесалома це було в ирішене від дня, як той збезчестив сестру його Тамару. \n       \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Авессалом. Ганьба Тамари.\n\n\n&n bsp;33 А тепер нехай мій пан цар не кладе на своє серце такого, говорячи: У сі царські сини повмирали, бо помер тільки сам Амнон.\n\n\n 34 І Авеса лом утік. А юнак вартівник звів свої очі й побачив, аж ось численний народ іде дорогою, що була за ним, від боку гори.\n\n\n 35 І сказав Йонадав до царя: Ось прийшли царські сини, як слово раба твого, так сталося.\n\n\n& nbsp;36 І сталося, як скінчив він говорити, аж ось поприходили царські сини , і піднесли свій голос та й плакали. А також цар та всі слуги його плакали вельми ревним плачем...\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид оплакує свого с ина Амнона.\n\n\n 37 А Авесалом утік, і пішов до Талмая, Амміхурового сина, царя ґешурського. А Давид був у жалобі за сином своїм усі ті дні.\n\n \n 38 А Авесалом утік, і пішов до Ґешуру, і пробув там три роки.\n\n\n  39 І перестав цар Давид гніватися на Авесалома, бо він був зчасом пот ішений за Амнона, що помер.\n DTSTAMP:20260501T052353Z DTSTART:20150528T000000Z DTEND:20150528T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+148 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR