BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:afecaa9330318026e23271fa088c60ce CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:29 травня: 2Самуїла 14:1-15:22, Іван 18:1-24, Псалом 118(119):97-112 ( РСП, NIV: 119:97-112), Приповісті 16:8-9\n\n\nІван 18:1-24:\n \nНікола й Ге (1831-1894). Вихід Ісуса з учнями з Господньої Вечері.\n\n\n18:1 Промо вивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був са д, до якого ввійшов Він та учні Його.\n \nНіколай Ге (1831-1894). Ісус у Гетсиманському саду.\n\n\n 2 Але й Юда, що видав Його, знав те місц е, бо там часто збирались Ісус й Його учні.\n\n\n 3 Отож Юда, узявши в ідділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із с молоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.\n\n\n 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?\n\n\n&nb sp;5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Воїни падають п ісля слів Ісуса.\n\n\n 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися на зад, та й на землю попадали...\n\n\n 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.\n\nДжотто (1267-1337). Поцілун ок Юди.\n\n\n 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,\n\n\n 9 щоб збулося те слово, що Ві н був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.\n\nПослідовник Єронима Босха. Арест Ісуса (близько 1530-1550).\n\n\n 10 Тоді Симон Пе тро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв прав е вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.\n\n\n 11 Та промовив Ісус до Пе тра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?\ n \nCornelis Engelbrechtsz. (1462–1527). Видача Ісуса (близько 15 00).\n\n\n 12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,\n\nНіколай Ге (1831-1894). Юда у Гетсиманії. Муки сумління.\n\n\n 13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Ка йяфі, що первосвящеником був того року.\n \nНіколай Ге (1831-1894). Іс ус у первосвященика Анни.\n\n\n 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юде ям, що ліпше померти людині одній за народ.\n\n\n 15 А Симон Петро й і нший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові , і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.\n\n\n 16 А Петро за ворі тьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказа в воротарці, і впровадив Петра.\n\n\n 17 І питає Петра воротарка служн иця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!\n\nГюстав Доре (1 832-1883). Петро зрікається Ісуса.\n\n\n 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. \n\n\n 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Й ого.\n\n\n 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійн о навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.\n\nДжотто (1267-1337). Ісус перед Кайяфою.\n\n\n 21 Чого т и питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.\n\n\n 22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященико ві?\n \nJosé de Madrazo y Agudo (1781-1859). Ісус у первосвященик а Анни.\n\n\n 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, щ о то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?\n\n\n 24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.\n\n\n \n\n\nПсалом 118(119):97-112  (РСП, NIV: 119:97-112):\n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Ельбрус удень.\ n\n\n 97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!\n\n\n&nb sp;98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки м оя!\n\n\n 99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Тв ої то розмова моя!\n\n\n 100 Став я мудріший за старших, бо держуся на казів Твоїх!\n\n\n 101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.\n \nАрхип Куїнджі (1842-1910). Гори.\n\n\n& nbsp;102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.\n\n\n 1 03 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно мої м устам!\n\n\n 104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавидж у всяку дорогу неправди!\n\n\n 105 Для моєї ноги Твоє слово світильник , то світло для стежки моєї. \nАрхип Куїнджі (1842-1910). Червоний зах ід сонця.\n\n\n 106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів пр авди Твоєї.\n\n\n 107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!\n\n\n 108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Г осподи, і навчи Ти мене Своїх присудів!\n \nАрхип Куїнджі (1842-1910). Стовпи берез.\n\n\n 109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Тво го не забув.\n\n\n 110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблу див від наказів Твоїх.\n\n\n 111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, б о вони радість серця мого. \nАрхип Куїнджі (1842-1910). Райдуга.\n\n\n  112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. \n\n\n \n\n\nПриповісті 16:8-9:\n\n\n 8 Ліпше мале справедливе, а ніж великі прибутки з безправ'я.\n \nFritz von Uhde (1848–1911) О бід з Ісусом.\n\n\n 9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наста вляє Господь.\n\nGustav Jäger (painter) (1808–1871). валаам зустрічає Ангола Господнього.\n \n\n\n2Самуїла 14:1-15:22:\n\n\n14:1 А Йоав, син Церуї, пізнав, що цареве серце прихилилося до Авесалома.\n\nЙоав. Гравюра. \n\n\n 2 І послав Йоав до Текої, і взяв звідти мудру жінку, та й сказа в до неї: Удавай жалобу, і вберись у жалобні шати, і не намащуйся оливою, і будеш, як та жінка, що багато днів у жалобі за померлим.\n\n\n 3 І пр ийдеш ти до царя, та й скажеш до нього таке то слово. І Йоав поклав ці слов а в її уста.\n\n\n 4 І говорила та текоїтянка до царя, і впала на обли ччя своє на землю, і вклонилася та й сказала: Поможи, царю!\n\n\n 5 І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Та я жінка вдова, а чоловік мій помер.\n\n\n 6 А в невільниці твоєї двоє синів. І посварилися вони об идва в полі, а рятівника між ними не було, і вдарив один одного, та й убив його.\n\n\n 7 А ось увесь рід устав на невільницю твою та й кажуть: Ви дай убійника свого брата, і ми вб'ємо його за душу його брата, якого він уб ив, і вигубимо також спадкоємця. І погасять вони останню іскру мою, яка поз осталася, щоб не лишити моєму чоловікові ані ймення, ані нащадків на поверх ні землі...\n\n\n 8 І сказав цар до тієї жінки: Іди до свого дому, а я накажу про тебе.\n\nВільям Блейк (1757-1827). Примирення Давида і Авесалом а.\n\n\n 9 І сказала та текоїтянка до царя: На мене, пане мій царю, то й гріх, та на дім мого батька, а цар та трон його невинні.\n\n\n 10 І сказав цар: Того, хто буде говорити на тебе, приведеш його до мене, і він б ільш уже не займе тебе.\n\n\n 11 Та вона відказала: Нехай згадає цар Г оспода, Бога свого, щоб не помножити на згубу месника за кров та щоб вони н е погубили мого сина. А він відказав: Як живий Господь, не впаде на землю й волосина сина твого!\n\n\n 12 І сказала та жінка: Нехай но невільниця твоя скаже слово до свого пана царя! А він відказав: Говори!\n\n\n 13 І сказала та жінка: А чому ти так думаєш проти Божого народу? Бо цар, коли сказав таке слово, сам себе обвинуватив, бо цар не вертає свого вигнанця.\ n\nMatthias Stomer (c.1600 – after 1652).  Портрет старої жінки.& nbsp;\n\n\n 14 Бо ми конче помремо, і ми як та вода, вилита на землю, що її не зібрати. Та Бог не знищить душі, і Він задумав не відвернути від С ебе відігнаного.\n\n\n 15 І оце тепер прийшла я сказати панові моєму ц ареві оцю справу, бо той народ настрашив мене. І сказала твоя невільниця: Н ехай скажу я цареві, може виконає цар слово своєї невільниці.\n\n\n 16 Бо цар вислухає, щоб урятувати свою невільницю з руки того чоловіка, що хо че вигубити мене та мого сина разом із Божого спадку.\n\n\n 17 І сказа ла твоя невільниця: Нехай станеться слово мого пана царя на втіху мені, бо мій пан цар як Ангол Божий, і розуміє добре та зле. А Господь, Бог твій, бу де з тобою!\n\n\n 18 А цар відповів та й сказав до тієї жінки: Не захо вай передо мною нічого, про що я спитаю тебе. І сказала та жінка: Нехай же говорить пан мій цар!\n\nGiovanni Francesco Barbieri (1591-1666), або& nbsp;Guercino. Цар Давид.\n\n\n 19 І цар сказав: Чи не Йоавова рука з тобою в усьому цьому? І відповіла та жінка та й сказала: Як жива душа моя, пане мій царю, не можна відхилитися ані праворуч, ані ліворуч від усього, щ о говорив мій пан цар, бо твій раб Йоав він наказав мені це, і він уклав в уста твоєї невільниці всі ці слова.\n\n\n 20 Щоб змінити вигляд тієї с прави, раб твій Йоав зробив оцю річ. А пан мій мудрий, як мудрий Божий Анго л, щоб знати про все, що на землі.\n\n\n 21 І сказав цар до Йоава: Ось зробив ти цю річ, тож піди, поверни того юнака, Авесалома!\n\n\n 22 І впав Йоав на обличчя своє на землю, і поклонився, та й поблагословив царя. І сказав Йоав: Сьогодні раб твій пізнав, що знайшов ласку в очах твоїх, па не мій царю, бо цар виконав прохання свого раба.\n\n\n 23 І встав Йоав і пішов до Ґешуру, і привів Авесалома до Єрусалиму.\n\n\n 24 А цар ск азав: Нехай він вернеться до свого дому, але обличчя мого не побачить. І ве рнувся Авесалом до дому свого, та царського обличчя не бачив.\n\n\n 25 А такого вродливого мужа, як Авесалом, не було в усьому Ізраїлі, щоб був т ак дуже хвалений, від стопи ноги його й аж до верху голови його не було в н ьому вади.\n\n\n 26 А коли він голив свою голову, а голив він щороку, бо тяжке було волосся на ньому, тому голив його то важив волосся голови сво єї на двісті шеклів царської ваги.\n    \nДжеймс Тіссо (1836 -1902). Авессалом. Ганьба Тамари.\n\n\n 27 І народилися Авесаломові тр оє синів та одна дочка, а ім'я їй Тамара. Вона була жінка вродлива з вигляд у.\n\n\n 28 І сидів Авесалом в Єрусалимі два роки часу, а царського об личчя не бачив.\n\n\n 29 І послав Авесалом до Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. І послав він іще другий раз, та т ой не хотів прийти.\n\n\n 30 І сказав він до своїх слуг: Погляньте на Йоавову ділянку поля, що поруч мого, а в нього там ячмінь, ідіть і підпаліт ь його огнем. І Авесаломові слуги підпалили ту ділянку поля огнем.\n\n\n&nb sp;31 Тоді Йоав устав і прийшов до Авесалома до дому, та й сказав йому: Нащ о слуги твої підпалили огнем ту мою ділянку поля?\n\n\n 32 І сказав Ав есалом до Йоава: Я ж посилав до тебе, говорячи: Прийди сюди, і нехай я пошл ю тебе до царя сказати: Чого я прийшов із Ґешуру? Добре було б мені ще лиша тися там. А тепер нехай я побачу царське обличчя, а якщо є на мені гріх, то нехай уб'є мене...\n\n\n 33 І прийшов Йоав до царя, і розповів йому т е. І покликав він Авесалома, а той прийшов до царя та й поклонився йому обл иччям своїм до землі. А цар поцілував Авесалома...\n\n\n15:1 І сталося по т ому, і завів собі Авесалом повоза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.\n\nПовоз Авессалома.\n\n\n 2 І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав суперечку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: З якого ти міст а? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб.\n\n\n 3 І гов орив до нього Авесалом: Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати.\n\n\n 4 І говорив Авесалом: Коли б мене настановл ено суддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би суперечк у чи судову справу, а я виправдував би його.\n\n\n 5 І, бувало, коли х то підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та ц ілував його.\n\n\n 6 І робив Авесалом, як ось це, усьому Ізраїлеві, хт о приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей!\n\nВілья м Брессі Хоул (1846-1917). Авессалом краде серця людей.\n\n\n 7 І стал ося в кінці сорока літ, і сказав Авесалом до царя: Піду я та виповню обітни цю мою, що я обіцяв був Господеві в Хевроні.\n\n\n 8 Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі в Арамі, склав обітницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я буду служити Господеві.\n\n\n 9 І сказ ав йому цар: Іди з миром! І той устав та й пішов до Хеврону.\n\n\n 10 І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Ко ли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні!\n\ n\n 11 А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покли кані; а йшли вони в простоті своїй, і нічого не знали.\n\n\n 12 І посл ав Авесалом покликати ґілонянина Ахітофела, Давидового дорадника, з його мі ста з Ґіло, як він мав приносити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесаломом.\n\n\n 13 І прийшов вісник до Давида, говоря чи: Серце ізраїльтян стало за Авесаломом.\n\n\n 14 І сказав Давид до в сіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: Уставайте і втікаймо, а то не зм ожемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста вістря м меча.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Втеча Давида перед Авессаломом.\n\n\n& nbsp;15 І сказали цареві царські раби: Усе, що вибере наш пан цар, то при т ому твої раби!\n\n\n 16 І вийшов цар та ввесь його дім пішки, а цар по зоставив десять жінок наложниць, щоб стерегли дім.\n\n\n 17 І вийшов ц ар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку. \n\n\n 18 А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень чоловіка, що прийшли були пішки з Ґату, ішли перед ца рем.\n\nЮліус Карольсфельд (1794-1872). Втеча Давида перед Авессаломом .\n\n\n 19 А цар сказав до ґатянина Іттая: Чого підеш і ти з нами? Вер нися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигнанець зо свого місця.\n\n\n& nbsp;20 Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду, куди доведеться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!\n\n\n 21 І відповів Іттай д о царя та й сказав: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому міс ці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!\n\n\n 22 І сказав Давид до Іттая: Іди й перейди! І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.\n DTSTAMP:20260501T052339Z DTSTART:20150529T000000Z DTEND:20150529T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+149 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR