BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:ea1413b07b4bcae7f4b28c5f0aae7f85 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:30 травня: 2Самуїла 15:23-16:23, Іван 18:25-19:22, Псалом 118(119):113 -128 (РСП, NIV: 119:113-128), Приповісті 16:10-11\n\n\nІван 18:25-19:22:\n\ nКарл Генріх Блох (1834-1890). Зречення Петра. \n\n\n18:25 А Симон Пет ро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрік ся й сказав: Ні! \n\n\n 26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?\n& nbsp;\nRobert Leinweber (1845-1921). Покаяння Петра. \n\n\n  27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...\n\n\n 28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до пре торія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.\n\nГюстав Доре (1832-1883). За арештованого Ісуса ведуть до преторія.\n\n\n 29 Тоді вийшов Пилат назо вні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?\n\n\n  30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.\n\n\n 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, \n\n\n 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, я кою то смертю Він має померти.\n\n\n 33 Тоді знову Пилат увійшов у пре торій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Христос у Пилата під час першого допиту.\n\n\n 34 І сус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?\n\n\n 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвя щеники мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?\n\n\n 36 Ісус відповів: Мо є Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служб а Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси ...\n\n\n 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчи ти правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.\n \nМико́ла Микол а́йович Ґе (1831-1894). Що є Правда? (Христос у Пілата) (1890).\n\n\n& nbsp;38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.\n\n\n  ;39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?\n\n\n 40 Та знову вони зняли крик, вимаг аючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.\n\n\n19:1 От тоді взяв І суса Пилат, та й звелів збичувати Його.\n \nGiovanni Francesco Barbier i або Guercino (1591-1666). Бичування Христа.\n\n\n 2 В ояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,\n\n\n 3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейськи й! І били по щоках Його...\n \nДірк ван Бабюрен (бл. 1595-1624). Коронування терновим вінцем.\n\n\n 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконалис ь, що провини ніякої в Нім не знаходжу.\n\n\n 5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!\n& nbsp;\nAndrea Mantegna (1431-1506). Це - Чоловік!\n\n\n 6 Як зоба чили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіп ни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!\n\n\n 7 Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законо м Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!\n\n\n 8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,\n\n\n 9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.\n\nДжейм с Тіссо (1836-1902). Христос у Пилата під час другого допиту.\n\n\n 10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вл аду розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?\n\n\n 11 Ісус відпові в: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; то му більший гріх має той, хто Мене тобі видав...\n \nAnton Robert Leinw eber (1845-1921). Пілат виводить Ісуса до народу.\n\n\n 12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кес ареві.\n\n\n 13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейськом у ж гаввата.\n\n\n 14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була б лизько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!\n \nТіціан (1488/1490-15 76). Христос перед народом (Це - Чоловік) (між 1570-1576).\n\n\n 15 Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя в ашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесар я!\n\n\n 16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...\n\n\n 17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Чере повищем зване, по-гебрейському Голгофа.\n \nМико́ла Микола́йович Ґе&nb sp;(1831-1894). Голгофа.\n\n\n 18 Там Його розп'яли, а з Ним разом дво х інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.\n \nАльтік'єро да Дзевіо (Altichiero da Zevio, 1330-1390). Розп'яття.\n\n\n 19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.\n\n\n 20 І багато з юдеїв читали цього напи са, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-г ебрейському, по-грецькому й по-римському написано.\n\n\n 21 Тож сказал и Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.\n\n\n 22 Пилат відповів: Що я написав написа в!\n\n Карл Генріх Блох (1834-1890). Розп'яття.\n \n\n\nПсалом 11 8(119):113-128 (РСП, NIV: 119:113-128):\n\n\n 113 Сумнівне ненави джу я, а Закона Твого покохав.\n \nFrederic Edwin Church (1826-1900). Корабель на тлі айсберга.\n\n\n 114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.\n\n\n 115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держ атися заповідей мого Бога!\n\n\n 116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!\n\n\n 117 Підкріпи Т и мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!\n\n\n 118 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неп равда.\n\n\n 119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покох ав я свідоцтва Твої.\n \nFerdinand Hofbauer (1801-1864) TАварія корабл я \n\n\n 120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх п рисудів!\n\n\n 121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.\n\n\n 122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене горду ни не гнобили.\n\n\n 123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за слов ом правди Твоєї.\n\nCharles Van Loo (1719-1795). Буря. \n\n\n 124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постан ов!\n\n\n 125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду з нати!\n\n\n 126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили .\n \nMichael Zeno Diemer (1867-1939). Корабель\n\n\n 127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.\n\n\n 128 Тому в сі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!\n\nWins low Homer (1836-1910). Gloucester Harbour (1873)\n\n\n \n\n\nПриповіст і 16:10-11:\n\n\n 10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уст а його не спроневіряться.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Суд царя Солом она.\n\n\n 11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.\n    \nFabio Fabbi (1861-1946). Прод авці апельсин. L.Urban (Hungarian, 19 century). Сцена на ринку.\n\n\n& nbsp;\n\n\n2Самуїла 15:23-16:23:\n\n\n15:23 А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ переходив. А цар переходив потік Кедрон, і ввесь нар од переходив дорогою до пустині.\n\nЛевити з Ковчегом Завіту. Літографія ко мпанії ПРОВІДНС 1900-ті роки.\n\n\n 24 А ось ішли й Садок та всі Левит и з ним, що несли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки ввесь народ не вийшов із міста.\n\ n\n 25 І сказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду милість у Господніх очах, і Він поверне мене, то я побачу Його та м ешкання Його.\n\n\n 26 А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, ось я: нех ай зробить мені, як добре в очах Його.\n\n\n 27 І сказав цар до священ ика Садока: Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахімаа ц та син Евіятарів Йонатан, обидва ваші сини будуть із вами.\n\n\n 28 Глядіть, я буду проволікати в степах цієї пустині, аж поки не прийде від ва с слово, щоб повідомити мене.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Священики перед Ковчегом Завіту.\n\n\n 29 І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега д о Єрусалиму, та й осілися там.\n\n\n 30 А Давид сходив узбіччям на гор у Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов босий. А вв есь народ, що був із ним, усі позакривали голову свою, і все йшли та плакал и...\n\n\n 31 А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!\ n\n\n 32 І сталося, коли вийшов Давид на верхів'я, де вклоняються Бого ві, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на йог о голові.\n\n\n 33 І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зо мною, то буде ш мені тягарем.\n\nГаспаро Діціані (1689-1767). Давид та його радник Ахітоф ел.\n\n\n 34 А якщо вернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зл амаєш мені Ахітофелеву раду.\n\n\n 35 І чи ж не будуть там із тобою св ященики Садок та Евіятар? І станеться, усяку річ, яку ти почуєш із царевого дому, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.\n\n\n 36 Ось там і з ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара і ви пошлет е через них до мене кожне слово, яке почуєте.\n\n\n 37 І ввійшов Хушай , Давидів друг, до міста. А Авесалом також увійшов до Єрусалиму.\n\n\n16:1 А коли Давид пройшов трохи з верхів'я, аж ось Ціва, Мефівошетів слуга назус тріч йому, та пара в'ючених ослів, а на них двісті хлібів, і сто в'язок род зинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.\n\nБіблія Моргана (1240-1250).\ n\n\n 2 І сказав цар до Ціви: Що це тобі? А Ціва відказав: Ці осли для царського дому на їзду, а хліб та літні плоди на їду юнакам, а вино на пит тя змученому в пустині.\n\n\n 3 І сказав цар: А де син твого пана? А Ц іва відказав цареві: Он він сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні Ізраїлі в дім поверне мені царство мого батька.\n\n\n 4 І сказав цар до Ціви: Ось тобі все, що в Мефівошета. А Ціва відказав, уклонившись: Нехай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю.\n\n\n 5 І прийшов цар Давид до Бах уріму, аж ось виходить ізвідти чоловік з роду Саулового дому, а ім'я йому Ш ім'ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.\n\nВтеча Давида перед Авессаломо м.\n\n\n 6 І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів царя Давида , хоч увесь народ та всі лицарі були на правиці його та на лівиці його.\n\n \n 7 І отак говорив Шім'ї в прокльоні своїм: Іди, іди геть, кривавий п ереступнику та чоловіче негідний!\n\n\n 8 Господь обернув на тебе всю кров Саулового дому, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царств о в руку сина твого Авесалома, а ти ось у своєму злі, бо ти кривавий перест упник!...\n\n\n 9 І сказав до царя Авішай, син Церуї: Нащо проклинає ц ей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!\n\n\n 10 А цар відказав: Що обходить це мене та вас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав: Прокляни Давида! А хто скаже: Нащо ти так зробив ?\n\n\n 11 І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: Ось син мій , що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже говорити про цього вен іяминівця! Дайте йому спокій, і нехай проклинає, бо так наказав йому зробит и Господь!\n\n\n 12 Може зглянеться Господь над моєю бідою, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття...\n\n\n 13 І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім'ї йшов узбіччям гори навпроти нього. І він ішов та все проклинав, і кидав камінням на нього, та порошив порохом.\n \n Юліус Карольсфельд (1794-1872). Втеча Давида перед Авессаломом.\n\n\n& nbsp;14 І прийшов цар та ввесь народ, що був із ним, змучені, і відідхнули там.\n\n\n 15 А Авесалом та ввесь ізраїльський народ увійшли до Єрусал иму, а з ними Ахітофел.\n\n\n 16 І сталося, як прийшов аркеянин Хушай, Давидів товариш, до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: Нехай живе ца р, нехай живе цар!\n\n\n 17 І сказав Авесалом до Хушая: Це така ласка твоя з приятелем твоїм? Чому не пішов ти з своїм приятелем?\n\n\n 18 І сказав Хушай до Авесалома: Ні, бо кого вибрав Господь та цей народ, та кож ен Ізраїлів муж, то я буду його, і з ним позостануся.\n\n\n 19 А подру ге, кому я буду служити? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі.\n\nWilliam Brassey Hole (1846-1917). Нерозумна порада царе ві.\n\n\n 20 І сказав Авесалом до Ахітофела: Дайте пораду, що маємо ро бити.\n\n\n 21 І сказав Ахітофел до Авесалома: Прийди до наложниць сво го батька, яких він позоставив стерегти дім. І коли почує ввесь Ізраїль, що став ти зненавиджений у свого батька, то зміцняться руки всім, хто з тобою .\n\n\n 22 І розтягли Авесаломові намета на даху, і Авесалом прийшов д о наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.\n\n\n 23 А Ахітофелов а порада, яку він радив тими днями, була така певна, як питати про Боже сло во, така була Ахітофелова порада і для Давида, і для Авесалома! \n\nFr ancesco Hayez (1791-1882). Гарем. \n DTSTAMP:20260501T075208Z DTSTART:20150530T000000Z DTEND:20150530T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+150 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR