BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:10812948952133af65db5dc007c4a540 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:2 червня: 2Самуїла 19:11-20:13, Іван 21:1-25, Псалом 119(120):1-7 (РСП , NIV: 120:1-7), Приповісті 16:16-17\n\n\nІван 21:1-25:\n\nГрег Ольсен (195 8). Ісус на березі Тіверіядського моря.\n\n\n21:1 Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак.\n\n\n 2 Ук упі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейсь кої, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.\n\nEmilio Ocón y Rivas (1845-1904). Приготування до ловитви риби.\n\n\n 3 Говорить їм С имон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.\n\nДжей мс Тіссо (1836-1902). Ісус звертається до учнів після їхньої невдалої ловит ви риби.\n\n\n 4 А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.\nDavid Andre Koch (modern American). Паси вівці Мої.\n\n\n 5 Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.\n\nЯкопо Тінторетто (1518-1594). Ловитва риби на Галіле ському морі.\n\n\n 6 А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від чов на, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Петро готується пливти назустріч Ісус у.\n\n\n 7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Го сподь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...\n \nSebastiano Ricci (16 59-1734). Чудесна ловитва риби на Генісаретському озері.\n\n\n 8 Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човни ком, тягнучи невода з рибою.\n \nДу́ччо ді Буонінсе́нья (1255-1319). Ч удова ловитва риби.\n\n\n 9 А коли вони вийшли на землю, то бачать роз ложений жар, а на нім рибу й хліб.\n\n\n 10 Ісус каже до них: Принесіт ь тієї риби, що оце ви вловили!\n\nДірк Баутс (бл.1415-1475). Третє з'явлен ня Господа по воскресінні.\n\n\n 11 Пішов Симон Петро та й на землю ви тягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Сніданок з Ісусом .\n\n\n 12 Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не нав ажився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то...\n\n\n&nb sp;13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.\n\n\n  ;14 Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.\n\nВасі лій Полєнов (1844-1927). На Тіверіядському озері.\n\n\n 15 Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти лю биш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!\n\nРафаель (1483-1520) або послідовник Ра фаеля (копіїст?). Паси вівці Мої (1515).\n\n\n 16 І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!\n\nЕль Греко (154 1-1614). Розкаяння Святого Петра.\n\n\n 17 Утретє Він каже йому: Симон е, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Т ебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1 640) Відновлення Петра на посаді служителя (1616).\n\n\n 18 Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ход ив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе під переже, і поведе, куди не захочеш...\n \nКараваджо Мікельанджело (1571 -1610). Розп'яття Святого Петра.\n\n\n 19 А оце Він сказав, щоб зазнач ити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус і Петро над морем Галілейськ им.\n\n\n 20 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спи тав: Хто, Господи, видасть Тебе?\n\n\n 21 Петро, як побачив того, гово рить Ісусові: Господи, цей же що?\n\n\n 22 Промовляє до нього Ісус: Як що Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640) Відновлення Петра на посаді служит еля (1614).\n\n\n 23 І це слово рознеслось було між братами, що той уч ень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб в ін позостався, аж поки прийду, що до того тобі?\n\n\n 24 Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво й ого!\n \nДоменікіно (Domenico Zampieri, 1581-1641). Євангеліст Ів ан (1625).\n\n\n 25 Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що к оли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би на писаних книг! Амінь.\n Gaudenzio Ferrari (народився між 1475-1480 – 1546). Життя Ісуса.\n\n\n \n\n\nПсалом 119(120):1-7 (РСП, NIV: 120: 1-7):\n\n\n120:1 Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,\n \nЮліус Клевер (1850-1924). Зима (1876) \n\n\n  2 Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!\ n\n\n 3 Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?\n\n\n&nbs p;4 Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!\n \nАльберт Бен уа (1852-1937). Серце мандрівки.\n\n\n 5 Горе мені, що замешкую в Меше ху, що живу із шатрами Кедару!\n\n\n 6 Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:\n\n\n 7 я за мир, та коли говорю, то вони за війну! \nАльберт Бенуа (1852-1937). Срібні берези.\n\n\n  ;\n\n\nПриповісті 16:16-17:\n\n\nCorot, Jean Baptiste Camille (1796-1875). Італійський ченець читає.\n\n\n 16 Набування премудрости як же це ліпш е від золота, набування ж розуму добірніше від срібла! \n  \ nКнут Еквалль (1843-1912). Урок читання. Nicholas Gysis (1842-1901). З аучування на пам'ять.\n\n\n 17 Путь справедливих ухилятись від зла; хт о дорогу свою береже, той душу свою охоронює.\n\nBartolomé Esteban Murillo (1618-1682). Йосип та дружина Потіфара. \n \n\n\n2Самуїла 19:11-2 0:13:\n \n Покаяння Давида. Ілюстрація кінця 19-поч. 20 століття. \n\n\n19:11 (019-12) І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евія тара, говорячи: Говоріть так до Юдиних старших: Чого ви будете останніми, щ об вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, д о його дому.\n\n\n 12 (019-13) Ви браття мої, ви кість моя та тіло моє ! І чого ви будете останніми, щоб вернути царя?\n\n\n 13 (019-14) А Ам асі скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бо г, і нехай ще додасть, якщо ти не будешу мене вождем війська по всі дні зам ість Йоава.\n\n\n 14 (019-15) І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одного чоловіка. І послали вони до царя: Вернися ти та всі твої слуги!\n \n\n 15 (019-16) І вернувся цар, і прийшов аж до Йордану, а Юда прийшо в до Ґілґалу назустріч цареві, щоб перепровадити царя через Йордан.\n\nДжей мс Тіссо (1836-1902). Зустріч Давида.\n\n\n 16 (019-17) А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зустріч царя Давида.\n\n\n 17 (019-18) І з ним було тисяча чоловік а з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.\n\n\n&nb sp;18 (019-19) І перейшов порон, щоб перепровадити царський дім та зробити, що було добре в очах його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той пе реходив Йордан,\n\n\n 19 (019-20) та й цареві сказав: Нехай пан не пор ахує мені переступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, ко ли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, щоб цар не поклав це до серця свого! \n\n\n 20 (019-21) Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов с ьогодні з усього Йосипового дому перший, щоб вийти зустріти мого пана царя. \n\nDavid's Mercy to Shimei by Barbara Griffiths\n\n\n 21 (019-22) А А вішай, син Церуїн, відповів та й сказав: Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього помазанця?\n\n\n 22 (019-23) А Давид відказав : Що вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану? Чи сь огодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?\n\n\n 23 (019-24) А до Шім'ї цар сказав: Не помреш! І заприс ягнув йому цар.\n\nShimei  and Davis by Barbara Griffiths\n\n\n 2 4 (019-25) І зійшов спіткати царя й Мефівошет, онук Саулів. А він не оправл яв ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, я к цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.\n\n\n 25 (019-26) І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: Чому ти не пішов зо мною, Мефівошете?\n\n\n 26 (019-27) А той відказа в: Пане мій царю, раб мій обманив мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю соб і осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульгавий.\n\n\n&n bsp;27 (019-28) Та він очернив раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, немов Божий Ангол, тому зроби, що добре в очах твоїх!\n\n\n 28 ( 019-29) Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм пано м царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого столу. І яке ж я маю пр аво скаржитися перед царем?\n\n\n 29 (019-30) І сказав йому цар: Пощо ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поділите поле.\n\nДавид та Мефівошет. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 30 (019-31) І сказав Мефівош ет до царя: Нехай він візьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого!.\n\n\n 31 (019-32) А ґілеадянин Барзіллай зійш ов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб провести його за Йордан.\n\n\ n 32 (019-33) А Барзіллай був дуже старий, віку восьмидесяти літ. І ві н годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна людин а.\n\n\n 33 (019-34) І сказав цар до Барзіллая: Перейди зо мною, і я б уду годувати тебе при собі в Єрусалимі.\n\n\n 34 (019-35) І сказав Бар зіллай до царя: Скільки ще часу життя мого, що я піду з царем до Єрусалиму? \n\n\n 35 (019-36) Я сьогодні віку восьмидесяти літ. Чи можу я розпізн авати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду їсти та що буду пи ти? Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок? І пощо буде ще раб твій т ягарем для свого пана царя?\n\n\n 36 (019-37) Трохи перейде твій раб і з царем за Йордан. І чого цар висвідчує мені оце?\n\n\n 37 (019-38) Не хай раб твій вернеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган перейде з паном моїм, із ц арем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх.\n\nFrancesco Barbieri (il Gue rcino) (1591-1669). Цар Давид.\n\n\n 38 (019-39) І сказав цар: Кімган перейде зо мною, а я зроблю йому, що миле в очах твоїх. І все, що вибереш у мене, я зроблю тобі!\n\n\n 39 (019-40) І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзіллая, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.\n\n\n 40 (019-41) І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепровадили царя, а та кож перейшла половина Ізраїлевого народу.\n\n\n 41 (019-42) Аж ось усі ізраїльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепровадили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?\n\n\n 42 (019-43) І відповіли всі Юдині люди Із раїлеві: Бо близький цар до нас! І чого то запалився тобі гнів на цю річ? Ч и справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дарунки?\n\ nМапа майбутнього поділу на Північне та Південне царства в оточенні інших д ержав.\n\n\n 43 (019-44) І відповіли ізраїльтяни юдеям та й сказали: Н ас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви зле гковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя? Але слово юдеїв було гостріше від слова ізраїльтян.\n\n\n20:1 І трапився там негідний чоловік, а ім'я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурм у та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєв ого! Ізраїлю, усі до наметів своїх!\n\n\n 2 І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві в ід Йордану й аж до Єрусалиму.\n\n\n 3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не прихо див. І були вони ув'язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чолові ка.\n\nБитва. Гравюра.\n\n\n 4 І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!\n\n\n 5 І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.\n\n\n 6 І ска зав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авес алома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.\n\n\n 7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Є русалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.\n\n\n 8 Вони були при вел икому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип'ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.\n\n\n 9 І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тоб і, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його .\n\nЙоав вбиває конкурента. Гравюра. \n\n\n 10 А Амаса не остері гся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив ну тро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його А вішай гналися за Шевою, сином Біхрі.\n\n\n 11 А один з Йоавових слуг с тав над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!\n\n\ n 12 А Амасу валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той ч оловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і нак инув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.\n\n\ n 13 Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоаво м, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.\n\nЙоав. Гравюра.\n\n\n \n\n\n&n bsp;\n DTSTAMP:20260606T234619Z DTSTART:20150602T000000Z DTEND:20150602T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+153 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR