BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:8899fc4e8f91e9c247cb5e688b50470a CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:2 квітня: Повторення Закону 21:1-22:30, Лука 9:51-10:12, Псалом 73(74) :1-28 (РСП, NIV: 74:1-23), Приповісті 12:11\nЛука 9:51-10:12:\n Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус з учнями в дорозі.\n\n\n9:51 І сталось, коли дні в ознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.\n\n\n 52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самар янського, щоб ночівлю Йому приготовити.\n\n\n 53 А ті не прийняли Його , бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.\n\n\n 54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.\n          & nbsp; \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Святий Яків та Святий Іван.\n\n\n&nb sp;55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого в и духа.\n\n\n 56 Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спа сати! І пішли вони в інше село.\n\n\n 57 І сталось, як дорогою йшли, с казав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.\n\n\n  58 Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син ж е Людський не має ніде й голови прихилити!\n\n\n 59 І промовив до друг ого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька сво го поховати.\n\n\n 60 Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерц ів своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.\n Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус проходить чрез село шляхом до Єрусалиму.\n\n\n 61 А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.\n\n\n 62 Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!\n\n \n10:1 Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох п еред Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.\n\nДжеймс Тіссо (183 6-1902). Ісус прмзначає сімдесятьох.\n\n\n 2 І промовив до них: Хоч жн иво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітникі в вислав на жниво Своє.\n\n\n 3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки. \n\n\n 4 Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.\n\n\n 5 Як до дому ж якого ви ввійдете, то н айперше кажіть: Мир дому цьому!\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Кажіть: "Мир!" \n\n\n 6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.\n\n\n 7 Зоставайтеся ж у домі тім са мім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.\n\n\n 8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть , споживайте, що вам подадуть.\n\n\n 9 Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!\n \nFra Angelico& nbsp;(1387–1455). Ісус і 12 апостолів (1440-1441)\n\n\n 10 А як прийде те в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:\n \n\n 11 Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міс та. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!\n\n\n 12 Кажу вам: тог о дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!\n\nFrancisque Millet (16 42–1679). Пейзаж з Ісусом та апостолами.\n\n\n \nПсалом 73(74):1-23&nb sp;(РСП, NIV: 74:1-23):\n\n\n74:1 Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, на завжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська? \n\nЕвелин де Морган (1855-1919). На ріках Вавилонських...\n \n\n 2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено с падку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,\ n\n\n 3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...\n\n\n 4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,\n\n\n 5 виглядало то так, якби хто догори підіймав бу в сокири в гущавині дерева...\n\n\n 6 А тепер її різьби ураз розбивают ь вони молотком та сокирами,\n\n\n 7 Святиню Твою на огонь віддали, ос елю Твого Ймення аж дощенту збезчестили... \n Джеймс Тіссо (1836- 1902). Зруйнування моря та стовпів вавилонянами.\n\n\n 8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів. ..\n\n\n 9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами нема є такого, хто знає, аж доки це буде...\n\n\n 10 Аж доки, о Боже, гноби тель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?\n\n\n 11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!\ n\n\n 12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі !\n\nFrédéric Schopin (1804-1880). Перехід євреїв через Червоне море.  \n\n\n 13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на во дах,\n\n\n 14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,\n\n\n 15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!\n\n\n 16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,\n\n\n 17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо т а зиму створив!\n\nПітер Брейгель Старший (1525-1569). Мисливці на снігу.&n bsp;\n\n\n 18 Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!\n\n\n 19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!\n\n\n 20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!\n\n\n 21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай просла вляють імення Твоє!\n\nВіктор Васнєцов (1848-1926). Бог-Саваот. \n\n\n  22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну нар угу Свою від безумного!\n\n\n 23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів , про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!\n\n\n \nПрипові сті 12:11:\n\nРудольф Коллер (1828-1905). Оранка волами.\n\n\n11 Хто обробл ює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позб авлений розуму.\n    \nFernando Amorsolo (1892-197 2). Дівчина зі снопом.  Теодо́р Жерико́ (1791-1824). Портрет клептоман а.\n\n\n \nПовторення Закону 21:1-22:30:\n\n\n21:1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений забитий, що впав на полі, і не буде відомим, хто вбив його,\n\nHans Andersen Brendekilde& nbsp;(1857-1942). Впасти через непосильну працю (1889).\n\n\n 2 то пов иходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо з абитого.\n 3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до заб итого, то візьмуть старші того міста телицю з худоби великої, що нею не пра цьовано, що вона не тягана в ярмі.\n\n\n 4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висихаючого потоку, що на ньому не орано, і що він не засіюваний, і там у долині висихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.\n\ nSonja Caywood (Modern American). Руда теличка.\n\n\n 5 І підійдуть св ященики, Левієві сини, бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'ям, і за їхніми словами буде рішатися всяка суперечка та всяка пораза.\n\n\n 6 І всі старші того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висихаючого потоку ї й перерізана шия.\n\n\n 7 І освідчать вони та й скажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.\n\n\n 8 Прости народові своє му, Ізраїлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посере д народу Свого, Ізраїля, І буде прощена їм та кров.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1 902). Святі долоні.\n\n\n 9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.\n\n\n 10 Коли ти вийдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополониш із них полонених,\n\n\n 11 і побачиш серед полонених гарнови ду жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,\n\n\n 12 то вп ровадиш її до середини свого дому, а вона оголить свою голову й обітне свої нігті.\n\nВільям Адольф Бугро (1825-1905). Дівчина із гранатом.\n\n\n  ;13 І здійме вона з себе одіж полону свого, і осяде в твоєму домі, та й буд е оплакувати батька свого та матір свою місяць часу, а по тому ти ввійдеш д о неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.\n\n\n 14 І ст анеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продат и не продаси її за срібло, і не будеш поводитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.\n\n\n 15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одн а зненавиджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та зненавиджена, і б уде перворідний син від зненавидженої,\n\n\n 16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,\n\nЕлкана та дві його дружини - улюблена улюблена Анна та Пе ніна (1Самуїла 1:). Середньовічний манускрипт.\n\n\n 17 але за перворі дного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в ньог о знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.\n\n\n  ;18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голос у батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде ї х слухатися,\n\n\n 19 то батько його та мати його схоплять його, і при ведуть його до старших його міста та до брами того місця.\n\n\n 20 І с кажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.\n \nДжеймс Тіссо (1836- 1902). Каменування.\n\n\n 21 І всі люди його міста закидають його камі нням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде сл ухатися й буде боятися.\n\n\n 22 А коли буде на кому гріх смертного пр исуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,\n\n\n 23 то тру п його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо пов ішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог тві й, дає тобі на спадок.\n\n\n22:1 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму б ратові.\n\nМикола Пимоненко (1862-1912). Віл.\n\n\n 2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і в оно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йо му.\n\n\n 3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так з робиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зм ожеш ховати її.\n\n\n 4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, щ о впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із н им.\n\n\n 5 Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночо ї одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.\n\n\n& nbsp;6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь де реві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах аб о на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,\n\nВасілій  Пукірєв&nb sp;(1832-1890). Хлопчик з пташиним гніздом. \n\n\n 7 конче відпус тиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.\n\n\n 8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.\n\n\n&n bsp;9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зроби ти заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.\n\n\n 10 Не будеш орати волом і ослом разом.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Оранка вол ом та ослом.\n\n\n 11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.\n\n\n 12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого пок риття, що ним покриваєшся.\n\n\n 13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,\n \n Микола Пимоненко (1862-1912) . Викуп молодої.\n\n\n 14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустит ь про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не зна йшов у неї дівоцтва,\n\n\n 15 то візьме батько тієї дівчини та мати її , і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.\n\nМ икола Пимоненко (1862-1912). Весілля у Київській губернії (Доказ дівоцтва). \n\n\n 16 І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловіков і дочку свою за жінку, та він зненавидів її.\n\n\n 17 І ось він зводит ь на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.\n\n Іван Соколов (1823–1910). Ранок після шлюбної ночі на Україні.\n\n\n 1 8 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,\n\n\n&nb sp;19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жі нку, він не зможе відпустити її по всі свої дні. \n \nТарас Шевче нко (1814-1861). Катерина.\n\n\n 20 А якщо правдою було це слово, не з найдене було дівоцтво в тієї дівчини,\n\n\n 21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона п омре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого , і вигубиш зло з-посеред себе.\n\n\n 22 Коли буде знайдений хто, що л ежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із ж інкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.\n\nКость Трутовський (1823-1896 ). На сіновалі.\n\n\n 23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіт кає її хто в місті, і ляже з нею,\n\n\n 24 то виведете їх обох до брам и того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, щ о не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближ нього, і вигубиш зло серед себе.\n\n\n 25 А як хто на полі спіткає зар учену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг і з нею, він сам,\n\n\n 26 а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівч ині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб 'є його, така це річ.\n\n\n 27 Бо в полі він спіткав її, кричала та за ручена дівчина, та не було кому врятувати її.\n\nМикола Ґе (1831-1894) . Дівчина у червоній хустці.\n\n\n 28 Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,\n\n\n 29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.\n\n\n 30 (023-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.\n DTSTAMP:20260429T073914Z DTSTART:20150402T000000Z DTEND:20150402T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+092 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR