BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:25ce996881f537ac11a3c2c8313e4b44 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:23 квітня: Судді 1:1-2:9, Лука 21:29-22:13, Псалом 89(90):1-90(91):16 (РСП, NIV: 90:1-91:16), Приповісті 13:24-25\n\n\nЛука 21:29-22:13:\n\n\n&nb sp;29 І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі де рева: \n\nGiovanni Domenico Tiepolo (1727-1804). Притча про смоко вницю.\n\n\n 30 як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.\n\n\n 31 Так і ви, як побачите, що діється це, т о знайте, що Боже Царство вже близько!\n\n\n 32 Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.\n\n\n 33 Небо й земля проминуть ся, але не минуться слова Мої!\n   \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Іс ус з учнями. William Brassey Hole (1846-1917). Ісус на Оливній го рі.\n\n\n 34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаже рством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшо в несподівано,\n\n\n 35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.\n\n\n 36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліть ся, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Си ном Людським!\n\n\n 37 За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив т а перебував на горі, що зветься Оливна.\n\n\n 38 А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.\n \nДжеймс Тіссо (1836-190 2). Ісус в портіку Соломона.\n\n\n22:1 Наближалося ж свято Опрісноків, що П асхою зветься.\n\n\n 2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...\n\n\n 3 Сатана ж увійшов у Юду, зван ого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.\n\n\n 4 І він пішов, і почав умов лятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.\n\nДжотто ( 1267-1337). Первосвященики дають Юді 30 срібняків.\n\n\n 5 Ті ж зраділ и, і погодилися дати йому срібняків.\n\n\n 6 І він обіцяв, і шукав від повідного часу, щоб їм видати Його без народу...\n\n\n 7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.\n\n\n 8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожил и ми.\n\n\n 9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?\n          \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Святий Петро. Петро, Іван та чоловік з глеком води.\n\n\n 10 А Він їм відказав: Ось , як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, іді ть за ним аж до дому, куди він увійде.\n\n\n 11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасх у?\n\n\n 12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте. \n Франціско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий.\n\n\n 13 І во ни відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.\n\n \n \n\n\nПсалом 89(90):1-90(91):16 (РСП, NIV: 90:1-91:16):\n\n\nП салом 89(90):1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого.\n\n\nГосподи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!\n\nPhilippe de Champaigne (1602-1674). Мой сей із скрижалями.\n\n\n 2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витвори в землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!\n\n\n 3 Ти людину верта єш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!\n\n\n 4 Бо в очах Твої х тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна.. .\n\n\n 5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:\n\n\n 6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!\n\n\n 7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перес трашені,\n\n\n 8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої моло дости на світло Свого лиця!\n\n\n 9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...\n \nДжон Еверет Мілле́т (1829-1896). Перемога Господа. \n\n\n 10 Дні літ наших у них сімд есят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...\n\n\n 11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!\n\n\n 12 Навчи нас лічит и отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!\n\n\n 13 Привернися ж, о Г осподи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!\n\n\n 14 Насити нас у ранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!\n&nbs p;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей дивиться на Обіцяний Край.\n\n\n  15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!\n\n\n 16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а вели чність Твоя їхнім синам,\n\n\n 17 і хай буде над нами благовоління Гос пода, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди й ого!\n\n\n \n\n\nПсалом 90(91): 1 Хто живе під покровом Всевишньо го, хто в тіні Всемогутнього мешкає,\n \nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (1842).\n\n\n 2 той скаже до Господа: Охор оно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!\n\n\n 3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,\n \nThomas Cole  ;(1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (фрагмент) (1842).\n\n\n 4 Ві н пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.\n\n\n 5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,\n \nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Юність ( 1842).\n\n\n 6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищит ь опівдні,\n\n\n 7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч правор уч від тебе, до тебе ж не дійде!...\n \nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Юність (фрагмент) (1842).\n\n\n 8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,\n\n\n 9 бо Господа, ох орону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!\n Thomas Cole&n bsp;(1801-1848). Життєва подорож: Зрілий вік (1842).\n\n\n 10 Теб е зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться, \n\n\n 1 1 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,\n \nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Зрілий вік& nbsp;(фрагмент - обличчя Бога в темному небі) (1842).\n\n\n 12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!\n\n\n&n bsp;13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!&nb sp;\nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Старість (1842).&n bsp;\n\n\n 14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;\n\n\n 15 як він Мене кликатиме, то йому відпові м, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,\n \nThomas Co le (1801-1848). Життєва подорож: Старість (фрагмент) (1842). \n\n\n 16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Мо є! \n\n\n \n\n\nПриповісті 13:24-25:\n \nCharles Frederic Ul rich (1858-1908). Children in a Schoolroom\n\n\n 24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього карт ання.\n \nFranz von Defregger (1835-1921). Благословення їжі.&nbs p;\n\n\n 25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників з авсіди брак відчуває.\n\n\n \n\n\nСудді 1:1-2:9: \n\n\n1:1 І стал ося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?\n\nСмерть Ісуса Навина. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n 2 І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.\n\n\n 3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.\n\n\n 4 І піднявся Юда, а Гос подь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безек у, десять тисяч чоловіка.\n\n\n 5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека , і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.\n\n\n 6 І вт ікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували ве ликі пальці його рук та його ніг.\n\n\n 7 І сказав Адоні-Безек: Сімдес ят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збира ли поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!\n\n\n 8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям м еча, а місто пустили з огнем. \n\nМапа 12-ти колін та місця служіння с удей.\n\n\n 9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешк анцем гори, і Неґеву, і Шефелі.\n\n\n 10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шеша я, й Ахімана та Талмая.\n\n\n 11 А звідти пішов він до мешканців Девір у, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.\n\n\n 12 І сказав Калев: Хто по б'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.\n\ n\n 13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від н ього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.\n    \nСуддя Отніїл, син Кеназів. Guillaume Rouillé (c.1518–1589). Джеймс Тісс о (1836-1902).\n\n\n 14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тоб і?\n\n\n 15 І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти да в мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішні й та Ґуллот-долішній.\n\n\n 16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішо в він, і осівся з народом.\n\n\n 17 І пішов Юда з Симеоном, своїм брат ом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.\n\n\n 18 І здобув Юда Аззу та границю ї ї, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.\n\n\n 19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме шканців долини, бо вони мали залізні колесниці.\n\n\n 20 І дали Калево ві Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.\n\nКа лев перед Ісусом Навином. Літографія компанії Провіденс (1907 рік)\n\n\n&nb sp;21 А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дн я.\n\n\n 22 І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними .\n\n\n 23 І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись б уло Луз.\n\n\n 24 І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міст а, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі миліс ть!\n\n\n 25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.\n\n\n 26 І п ішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.\n\n\n 27 А Манасія не повиганяв м ешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежни х міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сиді ти в тому краї.\n\nХронологія періоду судей.\n\n\n 28 І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не виг нав його.\n\n\n 29 І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.\n\n\n 30 Завулон не повига няв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед ньо го, і став за данину.\n\n\n 31 Асир не повиганяв мешканців Акко, і меш канців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.\n\n\n 3 2 І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.\n\n\n 33 Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканці в Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканц і Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.\n\n\n 34 І тиснув аморея нин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.\n\n\n 3 5 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.\n\n\n 36 А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.\n\n\n2:1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!\n\nГюстав Доре (1832-1883). Ангол Господній являється ізраїл ьтянам по смерті Ісуса Навина.\n\n\n 2 А ви не складете заповіту з меш канцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого гол осу. Що це ви зробили?\n\n\n 3 І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.\n\n\n&nb sp;4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих сині в, то народ підніс свій голос, та й заплакав.\n\n\n 5 І назвали ім'я т ого місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.\n\n\n 6 А Ісус від пустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посіст и той Край.\n\n\n 7 І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по вс і дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий ч ин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.\n\n\n 8 І вмер Ісус, син Навин ів, раб Господній, віку ста й десяти літ.\n\n\n 9 І поховали його в ме жах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґ ааш. \n\nПохорон Ісуса Навина. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n  ;\n DTSTAMP:20260429T130633Z DTSTART:20150423T000000Z DTEND:20150423T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+113 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR