BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:44e4e69ee269ea81739f3858934576d0 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:28 квітня: Судді 8:18-9:21, Лука 23:44-24:12, Псалом 98(99):1-9 (РСП, NIV: 99:1-9), Приповісті 14:9-10\n\n\nЛука 23:44-24:12:\n\n\n23:44 Наближал ася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...\n \nФеофан Критський (відомий як автор робіт, які виконані між 1527-1548). Ро зп'яття Ісуса Христа.\n\n\n 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса ро здерлась надвоє...\n\n\n 46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісу с: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...\n \n\n 47 Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говоряч и: Дійсно праведний був Чоловік Цей!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Віроспові дання центуріона.\n\n\n 48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище ц е, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...\n\n\n 49 Ус і ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стоя ли й дивились на це...\n     \nЗняття з хреста Мік ельанджело Мерізі да Караваджо (1571-1610). Anthonis van Dyck (1599-16 41).\n\n\n 50 І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріон у, людина шановна і праведна,\n\n\n 51 не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,\n\n\ n 52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.\n &nbs p;   \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Тіло Ісуса несуть до гробу.\n\n\ n 53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.\n\nФеофан Кр итський (відомий як автор робіт, які виконані між 1527-1548). Оплакування Х риста.\n\n\n 54 День той був Приготування, і наставала субота.\n\n\n&n bsp;55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачил и гроба, і як покладене тіло Його. \nЛоренцо Лотто (1480-1556). Поклад ання до гробу.\n\n\n 56 Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.\n \nМико́ла Микола́йович Ґе  (1831-1894). З Голгофи. \n\n\n24:1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,\n\n\n 2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був.\n\n\n 3 А ввійшовши, вони не знайш ли тіла Господа Ісуса.\n\nПітер Пауль Рубенв (1577-1640). Явлення Ангола жі нкам біля порожнього гробу Ісуса. \n\n\n 4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.\n\n\n& nbsp;5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них : Чого ви шукаєте Живого між мертвими?\n\n\n 6 Нема Його тут, бо воскр ес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.\n\n\n  7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.\n\n\n 8 І згадали вони ті слова Його!\n\n\n    \nWilliam Holman Hunt  (1 827-1910). Ісус, Який воскрес та жінки. У затінку смерті.\n\n\n 9 А ве рнувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.\n\n\n  10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.\n\n\n 11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.\n   \nДжеймс Тіссо (1836-1902 ). Воскресіння. Петро і Іван біжать до порожнього гробу Ісуса.\n\n\n 1 2 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільк и покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...\n\nWillia m George Richardson Hind (1833-1889). Порожній гріб.\n\n\n \n\n\nПсало м 98(99):1-9 (РСП, NIV: 99:1-9):\n\n\n 1 Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!\n \nРафаель Санті (1 483-1520). Господь на херувимі у видінні Єзекіїля (бл.1518)\n\n\n 2 Ве ликий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!\n\n\n 3 Х ай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!\n\n\n 4 А сила Царя любит ь право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив! \n\n\n 5 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!\n \nMaster of Divinity Family (16 ст). Мойсей та Аарон перед фараоном (1537).\n\n\n 6 Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,\n\n\n 7 у стовпі хмари до них говорив. Вони зберіга ли свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.\n\n\n 8 Господи , Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстивс я за їхні діла.\n\n\n 9 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!\n\n\n \n\n\nПрип овісті 14:9-10:\n     \nAry Scheffer (1795-1858). Фауст і Мефістофель (1848). Ісус оплакує Єрусалим.\n\n\n 9 Нерозумні с міються з гріха, а між праведними уподобання.\n \nAry Scheffer (1 795-1858). Медора (з поеми Байрона "Корсар")\n\n\n 10 Серце знає гірко ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.\n\n\n \n\n\nСудд і 8:18-9:21:\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Гедеон просить хліба у людей Сукк оту.\n\n\n18 І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повб ивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.\n\n\n 19 А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!\n\ n\n 20 І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.\n\n\n 21 І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.\n\n\n 22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.\n\n\n 23 І сказав до них Гедеон: Не буду панувати на д вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами. \n\n\n 24 І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте ме ні кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.\n\n\n 25 І сказали вони: Дати да мо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі .\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 26 І була вага золотих носових сере жок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім наший ників, що на шиях їхніх верблюдів.\n\n\n 27 А Гедеон зробив із того еф ода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб уве сь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.\n\n\n 28 І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав с воєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.\n\n\n 29 І п ішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.\n\n\n 30 А в Геде она було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жіно к.\n\nGuillaume Rouillé (c.1518–1589). Суддя Гедеон \n\n\n&n bsp;31 А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назв ав ім'я йому: Авімелех.\n\n\n 32 І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.\n \n\n 33 І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили пер елюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.\n\n\n 34 І Ізра їлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхн іх навколишніх ворогів.\n\n\n 35 І не зробили вони милости з домом Єру ббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.\n             \nСтатуетка Ваала з бронзи та золо та (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія). Статуетка Астарти (алебаст р, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3ст. до Христа).\n\n\n9:1 І пішов Аві мелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:\n\n\n 2 Гов оріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.\n\n\n 3 І гов орили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті с лова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.\n \n\n 4 І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімел ех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.\n \ nГюстав Доре (1832-1883). Авімелех вбиває 70 рідних братів.\n\n\n 5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єру ббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, си н Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.\n\n\n 6 І були зібрані всі сих емські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелех а за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.\n\n\n 7 І повідомили про це Й отама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос , і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!\n\n\n 8 Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!\n\nElidon Hoxha (сучасний грец ький художник). Оливкове дерево.\n\n\n 9 А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над дере вами?\n\n\n 10 І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!\ n\nAdrian Allinson (1890-1959). Фіґове дерево.\n\n\n 11 І сказала їм ф іґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду на д деревами?\n\n\n 12 І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!\n\nAlessandro Mantovani (1814-1892). Виноград.   ;\n\n\n 13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бог а й людей веселити, і сторожити піду над деревами?\n\n\n 14 Тоді всі д ерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!\n\n\n 15 А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!\n\nMary Ellen Taylor (modern artist). Тернина.\n\n\n  ;16 А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімел еха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,\n\n\n 17 бо мій батько воював за ва с, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,\n\n \n 18 а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,\n\n\n 1 9 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цьог о дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!\n\n Шипи акаці йного дерева з Палестини на тлі кадру з фільму Мела Гібсона "Страсті Христо ві".\n\n\n 20 А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.\n\n\n 21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і с идів там перед братом своїм. \n DTSTAMP:20260429T120020Z DTSTART:20150428T000000Z DTEND:20150428T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+118 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR