BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:4c2cdc479c61d0546529c8c3f2222a8d CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:3 травня: Судді 17:1-18:31, Іван 3:1-21, Псалом 103(104):1-23 (РСП, NI V: 104:1-23), Приповісті 14:20-21\n\n\nІван 3:1-21:\n \nДжеймс Тіссо ( 1836-1902). Нікодим.\n\n\n 1 Був один чоловік із фарисеїв Никодим на і м'я, начальник юдейський.\n\n\n 2 Він до Нього прийшов уночі, та й про мовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не м оже ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.\n\n\n&n bsp;3 Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.\n \nДжей мс Тіссо (1836-1902). Христос і Нікодим.\n\n\n 4 Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?\n 5 Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже .\n\n\n 6 Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.\n&n bsp;\nCrijn Hendricksz Volmarijn (1601-1645). Ісус говорить з Нікодимо м.\n\n\n 7 Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись з гори.\n\n\n 8 Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.\n\n\n 9 Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?\n\n\n 10 Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльськи й, то чи ж цього не знаєш?\n \nФриц фон Уде (1848-1911). Никодим у Ісу са (бл.1886)\n\n\n 11 Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не п риймаєте.\n\n\n 12 Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то я к же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?\n 13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.\n&n bsp;  \nМойсей підняв Мідяного Змія в пустелі. Карл Генріх Б лох (1834-1890). Христос на Хресті.\n 14 І, як Мойсей підніс змія в пу стині, так мусить піднесений бути й Син Людський,\n 15 щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.\n\n\n 16 Так бо Бог полюбив світ, що д ав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але м ав життя вічне.\n \nCarlo Dolci; (1616-1686). Свята Родина з Богом Отц ем та Святим Духом.\n\n\n 17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.\n\n\n 18 Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не пові рив в Ім'я Однородженого Сина Божого.\n\nНіколай Ге (1831-1890). Ісус і Ник одим.\n\n\n 19 Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!\n\n\n 20 Бо коже н, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зга нено вчинків його.\n\n\n 21 А хто робить за правдою, той до світла йде , щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.\n \nАлександр Іван ов (1806-1858). Христос і Никодим.\n\n\n \n\n\nПсалом 103(104):1-23&nb sp;(РСП, NIV: 104:1-23):\n\n\n104:1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!\n \nAl bert Bierstadt (1830-1902). Гора Коркаран.\n\n\n 2 Зодягає Він св ітло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.\n\n\n 3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітро вих!\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Буря в Скелястиг горах. Гора Роз алія.\n\n\n 4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Св оїх слуг.\n\n\n 5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,\n\n\n 6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,\n\nThomas Cole (1801-1848). Вид здалеку на Ніагарськи й водоспад. (1830).\n\n\n 7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,\n\n\n 8 виходить на гори та сходить в долин и, на місце, що Ти встановив був для неї.\n \nAlbert Bierstadt (1 830-1902). Водоспад біля Лаутербрунна, Швейцарія.\n\n\n 9 Ти границю п оклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.\n\n\n& nbsp;10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,\n\n\n 11 н апувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.\n\n\n& nbsp;12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.\ n\n\n 13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля с ититься.\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Озеро в Скелястих горах.&nbs p;\n\n\n 14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, що б хліб добувати з землі,\n\n\n 15 і вино, що серце людині воно звеселя є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.\n\ n\n 16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив, \n\n\n 17 що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.\n\nA lbert Bierstadt (1830-1902). Місттечко Госнольд на Каттіханку. \n \n\n 18 Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам. \n\n\n 19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захі д.\n\nАрхип Куїнджі (1841-1910). Ельбрус. Місячна ніч. (1890-1895).\n\n\n&n bsp;20 Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна ,\n\n\n 21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи .\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Емігранти, що перетинають рівнини.\ n\n\n 22 Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах св оїх.\n\n\n 23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве чора.\n\n\n \n\n\nПриповісті 14:20-21:\n \nJohann Wolfgang Baumga rtner (1702-1761). Притча про Блудного сина (який промотує спадок з бл удницями). \n\n\n 20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.\n     \nПритча про Багача і Лаза ря: Гюстав Доре (1832-1883). Джеймс Тіссо (1836-1902). \n\n\n&nbs p;21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженн ий.\n\nJan de Bray (1627-1627). Діла Милосердя.\n\n\n \n\n\nСудді 17:1 -18:31:\n\nНенадійні (зломлені) люди. Вірний Бог.\n\n\n17:1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.\n\n\n2 І сказав він до своєї матері: Тися ча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказ ала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!\n\n\n 3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбл еного та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.\n\n\n 4 Та він вер нув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.\n\n\n 5 А цей чоловік Миха мав удома бо жницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.\n\n\n 6 Того часу не було царя в Ізраїлі, коже н робив, що правдиве було в його очах.\n\nІдол Міхи. Середньовічний манускр ипт from Bible Historiale 1372 year. \n\n\n 7 І був юнак із Віфле єму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.\n\n\n&nb sp;8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожи ти, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти св оєю дорогою.\n\n\n 9 І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той й ому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, д е знайду.\n\n\n 10 І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь ме ні за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потр ібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,\n\n\n 11 і пого дився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів й ого.\n\n\n 12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за свящ еника, і був у Михиному домі.\n\n\n 13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.\n \n Джеймс Тіссо (1836-1902) Левитb.\n\n\n18:1 Того часу не було царя в Ізраїлі , і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.\n\n\n 2 І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вон и вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей К рай. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там .\n\n\n 3 Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос тог о юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і щ о ти тут робиш? І що ти тут маєш?\n\n\n 4 І сказав він до них: Так і т ак зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.\n\n\n&n bsp;5 А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощасти ться наша дорога, якою ми йдемо.\n\n\n 6 І сказав їм священик: Ідіть і з миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.\n\n\n 7 І пішли т і п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було ніко го, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.\n\nМапа подій Суддей 17 і 18.\n\n\ n 8 І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм б рати їх: Що ви принесли?\n\n\n 9 А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не ліні ться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.\n\n\n 10 Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в ва шу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.\n\n\n&nb sp;11 І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка , оперезаних зброєю.\n\n\n 12 І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарім і в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.\n\n\n 13 І перейшли вони звідт и на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.\n\n\n 14 І відповіл и п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.\n\nВикрадання ідола Міхи.\n\n \n 15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.\n\n\n 16 А шість сотень мужа, що з Данових си нів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.\n\n\n 17 І пі шли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різ ьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.\n\n\n 18 І ті ввій шли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та бовван а литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?\n\n\n 19 А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і ст ань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?\n\n\ n 20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.\n\nВикрадання ідола Міхи.\n\ n\n 21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пусти ли перед себе.\n\n\n 22 Коли вони віддалилися від Михиного дому, то лю ди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Дан ових синів.\n\n\n 23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули об личчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?\n\n\n24 І він сказа в: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені щ е? І що то ви говорите мені: що тобі?\n\n\n 25 І сказали до нього Дано ві сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости напа дуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.\n\n\n 26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і об ернувся, та й пішов до свого дому.\n\n\n 27 А вони взяли, що зробив бу в Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійни й та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.\n\n\n  28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них ді ла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували міст о, та й осілися в ньому.\n\nМісто Дан - місце майбутнього ідолопоклоніння, яке було "ценралізовано" запроваджено царем Єровоамом у Ізраїлі після поділ у держави на Північне та Південне царства.\n\n\n 29 І вони назвали ім' я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлев і, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.\n\n\n 30 І поставили Данов і сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня вих оду на вигнання того краю.\n\n\n 31 І поклали вони в себе Михиного різ ьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого до му в Шіло.\n\n\n \n DTSTAMP:20260501T151202Z DTSTART:20150503T000000Z DTEND:20150503T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+123 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR