BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:df4331ac5d943f57e3c511c27f1614b2
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:7 травня: 1Самуїла 1:1-2:21, Іван 5:1-23,&nbsp;Псалом 104(105):37-45 (РСП, 
 NIV: 104:37-45), Приповісті 14:28-29\n\n\nІван 5:1-23:\n\nВасілій Полєнов (
 1844-1927). Вирішили йти до Єрусалиму.\n\n\n5:1 Після того юдейське Свято б
 уло, і до Єрусалиму Ісус відійшов.\n\n\n&nbsp;2 А в Єрусалимі, біля брами О
 вечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.\n&
 nbsp;\nБартоломе Естебан Мурільо (1618-1682). Зцілення паралізованого у куп
 альні Віфесда.\n\n\n&nbsp;3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сух
 их, що чекали, щоб воду порушено.\n\n\n&nbsp;4 Бо Ангол Господній часами сп
 ускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушен
 о, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.\n\n\n&nbsp;5 А був там один
  чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.\n\nФедор Бруні (1799-1875)
 . Зцілення у купальні Віфесда.\n\n\n&nbsp;6 Як Ісус його вгледів, що лежить
 , та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здо
 ровим?\n&nbsp;\nWilliam Hogarth, (1697-1764).&nbsp;Зцілення у купальні Віфе
 сда.\n\n\n&nbsp;7 Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як
  порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною
  вже інший улазить.\n&nbsp;\nНатан Грін. В купальні Віфесда.\n\n\n&nbsp;8 Г
 оворить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!\n&nbsp;\nКарл Г
 енріх Блох (1834-1890). Зцілення паралізованого у купальні Віфесда.\n\n\n&n
 bsp;9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня 
 субота була,\n\n\n&nbsp;10 тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і 
 не годиться тобі брати ложа свого.\n\n\n&nbsp;11 А він відповів їм: Хто мен
 е вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.\n\n\n&nbsp;12 
 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє 
 та й ходи?\n\n\n&nbsp;13 Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухили
 всь від народу, що був на тім місці.\n&nbsp;\nЗцілення паралізованого. Грец
 ька середньовічна ікона.\n\n\n&nbsp;14 Після того Ісус стрів у храмі його, 
 та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не стало
 сь тобі чого гіршого!\n\n\n&nbsp;15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що То
 й, Хто вздоровив його, то Ісус.\n\nPaolo Veronese (1528–1588). Бенкет в дом
 і Симона-фарисея (1570) (фрагмент).\n\n\n&nbsp;16 І тому зачали юдеї пересл
 ідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.\n\n\n&nbsp;17 А Ісус відповів їм
 : Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;\nJoseph&nbsp;
 Harry Anderson&nbsp;(1906-1996). Ісус Вседержитель.\n\n\n&nbsp;18 І тому то
  юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, ал
 е й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.\n\n\n&nbsp;19 Відпо
 вів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не 
 може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить 
 Він, те так само й Син робить.\n\nAntonio de Pereda y Salgado&nbsp;(1611-16
 78). Трійця.\n&nbsp;20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, 
 Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.\n\n\n&nbsp;21 Б
 о як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.\n&nb
 sp;\nПітер Франц де Гребер (1600-1653). Бог Отець запршує Ісуса Христа сіст
 и на трон.\n\n\n&nbsp;22 Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Си
 нові,\n\n\n&nbsp;23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує 
 Сина, не шанує Отця, що послав Його.\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;\nКарл Генр
 іх Блох (1834-1890). Прийдіть до Мене!&nbsp;Joseph&nbsp;Harry Anderson&nbsp
 ;(1906-1996). Ісус.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 104(105):37-45&nbsp;(РСП, NIV: 
 104:37-45):\n\n\n&nbsp;37 і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед
  їхніх племен не було, хто б спіткнувся.\n\nКозімо Росселлі&nbsp;(1439-бл.1
 507). Перехід євреїв через Червоне море.\n\n\n&nbsp;38 Єгипет радів, коли в
 ийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.\n\n\n&nbsp;39 Він хмару п
 ростяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.\n\n\n&nbsp;40 Зажадав був із
 раїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.\n&nbsp;\nD
 ieric Bouts&nbsp;(ca.1415-1475). Збирання манни в пустелі.\n\n\n&nbsp;41 Ві
 дчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,\n\n\n&nbs
 p;42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.\n\nPoussi
 n Nicolas (1594-1665). &nbsp;Вода зі скелі у пустелі.\n\n\n&nbsp;43 і Він з
  радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,\n\n\n&nbsp;44 і їм зе
 млю народів роздав, і посіли вони працю людів,\n\n\n&nbsp;45 щоб виконували
  Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті
  14:28-29:\n\nFrancisco Pradilla Ortiz&nbsp;(1848-1921). Здача Гранади Муха
 меддом ХІІ іспанському королю Фердинанду та королеві Ізабеллі..\n\n\n&nbsp;
 28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.\
 n&nbsp;\nFrancisco Pradilla Ortiz&nbsp;(1848-1921). Король Алонсо Арагонськ
 ий.\n\n\n&nbsp;29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глу
 поту.\n\nІлля Рєпін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван.\n\n\n&nbsp;
 \n\n\n1Самуїла 1:1-2:21:\n\n1 книга Самуїла - 9-та книга Старого Заповіту. 
 Цар займає Боже місце &nbsp;\n\n\n1:1 І був один чоловік із Раматаїм-Цофіму
 , з Єфремових гір, а ім'я йому Елкана, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, с
 ина Цуфа, єфремлянин.\n\n\n&nbsp;2 А він мав дві жінки, ім'я одній Анна, а 
 ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було.\n\nMaster
 s of Utrecht (15 ст.). Елкана і дві його дружини (близько 1430).&nbsp;\n\n\
 n&nbsp;3 А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло, щоб вклоняти
 ся та приносити жертви Господу Саваоту. А там два Ілієві сини, Гофні та Пін
 хас, були священиками для Господа.\n\n\n&nbsp;4 І як бував той день, і Елка
 на приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочк
 ам її частини,\n\nЯн Вікторс (1619-1679). Молода жінка біля вікна (1640).\n
 \n\n&nbsp;5 а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув 
 її утробу.\n\n\n&nbsp;6 А її суперниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй
 , бо Господь замкнув її утробу.\n\n\n&nbsp;7 І так робив він рік-у-рік, кол
 и вона входила до Господнього дому, а та так гнівила її. І вона плакала й н
 е їла.\n\n\n&nbsp;8 І сказав їй чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і ч
 ому не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох сині
 в?\n\n\n&nbsp;9 І встала Анна по їді та по питті в Шіло, а священик Ілій си
 дів на стільці при бічному одвірку Господнього храму.\n\nЮліус Шнорр фон Ка
 рольсфельд&nbsp;(1794-1872). Молитва Анни.&nbsp;\n\n\n&nbsp;10 А вона була 
 скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.\n\n\n&nbsp;11 І скла
 ла вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на б
 іду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси
  Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі д
 ні життя його, а бритва не торкнеться його голови.\n\n\n&nbsp;12 І сталося,
  коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її ус
 тами.\n\n\n&nbsp;13 А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її пору
 шувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'яну.\n\nДжеймс Тіс
 со (1836-1902). Анна молиться перед Господом, обіцяючи посвятити сина Госпо
 ду.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 І сказав до неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витв
 ерезись зо свого вина!\n\n\n&nbsp;15 А Анна відповіла та й сказала: Ні, пан
 е мій, я жінка скорбна духом, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилил
 а душу свою перед Господнім лицем.\n\n\n&nbsp;16 Не вважай своєї невільниці
  за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги сво
 єї.\n\n\n&nbsp;17 І відповів Ілій та й сказав: Іди з миром! А Бог Ізраїлів 
 дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала.\n\n\n&nbsp;18 А вона сказ
 ала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка св
 оєю дорогою, та й їла , а обличчя її не було вже сумне.\n\n\n&nbsp;19 І вст
 ала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони,
  і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господ
 ь згадав про неї.\n\n\n&nbsp;20 І сталося по році, і завагітніла Анна, та й
  сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала йог
 о.\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;\nMaster of the Feathery Clouds (15 ст.). Елкана і 
 його дві дружина повертаються до Рами (1467). &nbsp;Cody F. Miller (modern 
 artist). Анна з Самуїлом.\n\n\n&nbsp;21 І пішов той чоловік Елкана та ввесь
  дім його вчинити для Господа річну жертву та обітниці свої.\n\n\n&nbsp;22 
 А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Аж коли буде відлучений цей 
 хлопчик, то відведу його, і він з'явиться перед Господнім лицем, і назавжди
  позостанеться там!\n\n\n&nbsp;23 І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, щ
 о добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки нехай викона
 є Господь Своє слово. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки
  вона відлучила його.\n\nЯн Вікторс (1619-1679). В дорогу (1635) (Вигнання 
 Агарі з Ізмаїлом).\n\n\n&nbsp;24 А коли відлучила, то повела його з собою т
 а з трьома бичками й одною ефою муки, і бурдюком вина, і привела його до Го
 споднього дому до Шіло. А той хлопчик був ще малий.\n\n\n&nbsp;25 І зарізал
 и бичка, і привели того хлопчика до Ілія.\n\n\n&nbsp;26 І вона сказала: О, 
 пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, 
 щоб молитися Господеві.\n\n\n&nbsp;27 Я молилася за дитину цю, і Господь да
 в мені жадання моє, що я просила від Нього.\n\n\n&nbsp;28 А тепер я віддаю 
 його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася та
 м Господеві.\n\nЯн Вікторс (1619-1679). Анна відводить Самуїла до Шіло до п
 ервосвященика Ілія (1645).\n\n\n2:1 І молилася Анна та й проказала: Звесели
 лося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мо
 ї на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!\n\n\n&nbsp;2 Немає святого, п
 одібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!\n\n\n
 &nbsp;3 Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвал
 ьство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!\n\n\n&nbsp;4 Лук силь
 них поламаний, а немічні оперезалися силою!\n\n\n&nbsp;5 Наймаються ситі за
  хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна зне
 силіла.\n\nЯн Вікторс (1619-1679). Анна співає вдячну пісню в храмі.\n\n\n&
 nbsp;6 Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.\n\n\
 n&nbsp;7 Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.\n\n\n&nbsp;8
  Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити
  з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі
 , і на них Він поставив вселенну.\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Анна т
 а Самуїл в храмі.\n\n\n&nbsp;9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж п
 огинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.\n\n\n&nbsp;10 Господь
  хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсуди
 ть Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого
  помазанця!\n\n&nbsp;Gerbrand van den Eeckhout&nbsp;(1621–1674). Анна перед
 ає Самуїла первосвященику Ілію для служіння Богу.\n\n\n&nbsp;11 І пішов Елк
 ана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Іл
 ії.\n\n\n&nbsp;12 А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,\n\n
 \n&nbsp;13 ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, 
 як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельц
 е.\n\n\n&nbsp;14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або д
 о горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Т
 ак вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.\n\nСини Ілія - Х
 офні і Пінхас порушують Закон. Європейська гравюра.\n\n\n&nbsp;15 Також пок
 и палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що пр
 иносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе
  м'яса вареного, а тільки сире!\n\n\n&nbsp;16 А як той чоловік відповідав й
 ому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жа
 дати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму сило
 ю!\n\n\n&nbsp;17 І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, 
 бо ті люди безчестили Господню жертву.\n\n\n&nbsp;18 А Самуїл служив перед 
 Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.\n\nДжошуа Рейнольдс (1
 723-1792). Отрок Самуїл&nbsp;\n\n\n&nbsp;19 А малу верхню одежину робила йо
 му його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем 
 приносити річну жертву.\n\n\n&nbsp;20 А Ілій поблагословив Елкану й його жі
 нку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відда
 ного, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.\n\n\n&nbsp;21 І Господь 
 згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки
 . А отрок Самуїл ріс із Господом.\n
DTSTAMP:20260501T151152Z
DTSTART:20150507T000000Z
DTEND:20150507T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+127
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR