BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:83db573878ed5f7ad4e5e3158e6aa08a
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:11 травня: 1Самуїла 10:1-11:15, Іван 6:43-71,&nbsp;Псалом 106(107):1-43 (РС
 П, NIV: 107:1-43), Приповісті 15:1-3\n\n\nІван 6:43-71:\n&nbsp;\nSir Franci
 s Bernard Dicksee (1853-1928). Христос-Потішитель.\n\n\n&nbsp;43 А Ісус від
 повів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!\n\n\n&nbsp;44 Ніхто бо
  не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того
  воскрешу Я останнього дня.\n\n\n&nbsp;45 У Пророків написано: І всі будуть
  від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
 \n\n\n&nbsp;46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, 
 Хто походить від Бога.\n\n\n&nbsp;47 Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує
  в Мене, життя вічне той має.\n\n\n&nbsp;48 Я хліб життя!\n&nbsp; &nbsp; &n
 bsp; &nbsp; &nbsp;\nЦе - Тіло Моє. Це - Кров Моя:&nbsp;Alonso Cano&nbsp;(16
 01-1667).&nbsp;Хуан де Хуанес (1523-1579).\n\n\n&nbsp;49 Отці ваші в пустин
 і їли манну, і померли.\n\n\n&nbsp;50 То є хліб, Який сходить із неба, щоб 
 не вмер, хто Його споживає.\n\n\n&nbsp;51 Я хліб живий, що з неба зійшов: к
 оли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є т
 іло Моє, яке Я за життя світові дам.\n\n\n&nbsp;52 Тоді між собою змагатися
  стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?\n\n\n&nbsp;53 
 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете 
 тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мат
 и життя.\n\nDierick Bouts (бл.1410–1420-1475). Господня Вечеря та її образи
  в Старому Заповіті.\n\n\n&nbsp;54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, т
 ой має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.\n\n\n&nbsp;55 Бо тіло
  Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.\n\n\n&nbsp;56 Хто ті
 ло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.\n\n\n&n
 bsp;57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене спож
 иває, і він житиме Мною.\n\n\n&nbsp;58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як в
 аші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!\n
 &nbsp;\nDierick Bouts (бл.1410–1420-1475). Збирання манни у пустелі.\n\n\n&
 nbsp;59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.\n\n\n&nbsp;60
  А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто 
 слухати може її?\n\n\n&nbsp;61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його н
 а те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?\n\n\n&nbsp;62 А що ж
 , як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?\n&nbsp;\nД
 осо Доссі (1490-1542). Вознесіння Христа.\n\n\n&nbsp;63 То дух, що оживлює,
  тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.\n\n\
 n&nbsp;64 Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, х
 то не вірує, і хто видасть Його.\n\n\n&nbsp;65 І сказав Він: Я тому й говор
 ив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.
 \n\n\n&nbsp;66 Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вж
 е з Ним.\n\n\n&nbsp;67 І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійт
 и?\n&nbsp;\nФра Беато Анжеліко (1396-1465). Христос і 12 апостолів (1440-14
 41).\n\n\n&nbsp;68 Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Т
 и маєш слова життя вічного.\n\n\n&nbsp;69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти 
 Христос, Син Бога Живого!\n\n\n&nbsp;70 Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьо
 х Я вас вибрав? Та один із вас диявол...\n\n\n&nbsp;71 Це сказав Він про Юд
 у, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із 
 Дванадцятьох.\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Юда Іскаріот
 ський покидає Господню Вечерю. Процесія Юди.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 106(10
 7):1-43&nbsp;(РСП, NIV: 107:1-43):\n\n\n107:1 Дякуйте Господу, добрий бо Ві
 н, бо навіки Його милосердя!&nbsp;\nAlbert Bierstadt&nbsp;(1830-1902). Пейз
 аж в Скелястих горах.\n\n\n&nbsp;2 хай так скажуть ті всі, що Господь уряту
 вав їх, що визволив їх з руки ворога,\n\n\n&nbsp;3 і з країв їх зібрав, від
  сходу й заходу, від півночі й моря!\n\n\n&nbsp;4 Блудили вони по пустині д
 орогою голою, осілого міста не знаходили,\n\n\n&nbsp;5 голодні та спрагнені
 , і в них їхня душа омлівала...\n\n\n&nbsp;6 і в недолі своїй вони Господа 
 кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!&nbsp;\nThomas Cole&nbsp;(1801
 -1848). Дикий пейзаж.\n\n\n&nbsp;7 і Він їх попровадив дорогою простою, щоб
  до міста осілого йшли.&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 Нехай же подяку складуть Господе
 ві за милість Його, та за чуда Його синам людським,\n\n\n&nbsp;9 бо наситив
  Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!\n\nЖан-Батист Каміль К
 оро (1796-1875). Грозова погода.\n\n\n&nbsp;10 Ті, хто перебував був у темр
 яві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,\n\n\n&nbsp;11 бо вони спр
 отивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.\n\n\n&nbsp;12 Та Він
  упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,\n\n\n&nb
 sp;13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків 
 їхніх!\n\nДжон Консте́бл (1776-1837). Хмарки.\n\n\n&nbsp;14 і Він вивів їх 
 з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.\n\n\n&nbsp;15 Нехай же подяку 
 складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,\n\n\n&n
 bsp;16 бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!\n\nFrederic Edw
 in Church (1826–1900). Сутнінки. Гора на острові Мен, 1865\n\n\n&nbsp;17 Не
 розумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.\n\n\n&nbsp;18
  Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,\n\
 n\n&nbsp;19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від ут
 исків їхніх,&nbsp;\n\n\n&nbsp;20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і ї
 х урятував з їхньої хвороби!\n\nFrederic Edwin Church (1826–1900). Котопакс
 і.\n\n\n&nbsp;21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за ч
 уда Його синам людським,\n\n\n&nbsp;22 і хай жертви подяки приносять, і хай
  розповідають зо співом про чини Його!\n\n\n&nbsp;23 Ті, хто по морю пливе 
 кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,\n\n\n&nbsp;24 вони бач
 или чини Господні та чуда Його в глибині!\n\n\n&nbsp;25 Він скаже і буря зр
 ивається, і підносяться хвилі Його,\n\n\n&nbsp;26 до неба вони підіймаються
 , до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!\n&nbsp;&nbsp;Іван 
 Айвазовський (1817-1900). Корабель під час бурі.\n\n\n&nbsp;27 Вони крутять
 ся й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!\n\
 n\n&nbsp;28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у
 тисків їхніх!\n\n\n&nbsp;29 Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
 \n\n\n&nbsp;30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристан
 і.\n&nbsp;\nAdolf Friedrich Vollmer (1806-1875). Кораблі біля берега.\n\n\n
 &nbsp;31 Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його син
 ам людським!\n\n\n&nbsp;32 Нехай величають Його на народньому зборі, і неха
 й вихваляють Його на засіданні старших!\n\n\n&nbsp;33 Він обертає річки в п
 устиню, а водні джерела на суходіл,\n\n\n&nbsp;34 плодючу землю на солончак
  через злобу мешканців її.\n\nFrederic Edwin Church (1826–1900). Пічунча.\n
 \n\n&nbsp;35 Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,\n\
 n\n&nbsp;36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
 \n\n\n&nbsp;37 і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід ур
 ожаю!\n\n\n&nbsp;38 і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержу
 ють плід урожаю!\n\nІван Айвазовський (1817-1900). Млини.\n\n\n&nbsp;39 Та 
 змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.\n\n\n&nbsp;40 Виливає
  Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,\n\n\n&nbsp;41 а
  вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.\n\nІван 
 Айвазовський (1817-1900). Вечір на Україні.\n\n\n&nbsp;42 Це бачать правдив
 і й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.\n\n\n&nbsp;43 Хто мудрий
 , той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!\n\n\n&nbsp;\n\n
 \nПриповісті 15:1-3:\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Чотири філософи.&nb
 sp;\n\n\n&nbsp;1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів пі
 діймає.\n\n\n&nbsp;2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту
  висловлюють.\n&nbsp;\nLudovico Mazzolino&nbsp;(1480-1528). Бог-Отець.\n\n\
 n&nbsp;3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.\n\n
 \n&nbsp;\n\n\n1Самуїла 10:1-11:15:\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд&nbsp;(17
 94-1872). Помазання Саула Самуїлом.\n\n\n10:1 І взяв Самуїл посудинку оливи
 , та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помаза
 в тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над наро
 дом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі
  ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)\n\n\n&nbsp
 ;2 Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій кр
 аїні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці
 , яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й 
 зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?\n\n\n&nbsp;3 І пере
 йдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть теб
 е три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один 
 несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.\n\n\n&nbsp;4 І запитають 
 вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.\n
 \n\n&nbsp;5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І 
 станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сход
 ять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пр
 орокують.\n\nRichard Andre&nbsp;(1837-1907).? Помазання Саула з ілюстровано
 ї Біблійної книжки для дітей. 1875.\n\n\n&nbsp;6 І злине на тебе Дух Господ
 ній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.\n\n\n&nbsp;7 І 
 станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, б
 о Бог з тобою.\n\n\n&nbsp;8 І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду д
 о тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день буде
 ш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.\n\n\
 n&nbsp;9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив й
 ому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.\n\n\n&nbsp;10 І прийшл
 и вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на н
 ього Дух Божий, і він пророкував серед них.\n&nbsp;\nТіссо Джеймс (1836-190
 2). Саул пророкує серед пророків.\n\n\n&nbsp;11 І сталося, кожен, хто знав 
 його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то ка
 зали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками
 ?\n\n\n&nbsp;12 І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому
  то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?\n\n\n&nbsp;13 І перестав ві
 н пророкувати, і прийшов на пагірок.\n\n\n&nbsp;14 І сказав Саулів дядько д
 о нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І 
 побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.\n\n\n&nbsp;15 А дядько Саулів с
 казав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?\n\n\n&nbsp;16 І сказав Саул до д
 ядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царс
 тва, що говорив Самуїл, не розповів йому.\n\nКлод Віньон (1593-1670). Проро
 к Самуїл.\n\n\n&nbsp;17 І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,\n\n\n&
 nbsp;18 та й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: 
 Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, 
 що гнобили вас.\n\n\n&nbsp;19 А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він
  спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, т
 аки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими 
 племенами та за вашими тисячами.\n\n\n&nbsp;20 І привів Самуїл усі Ізраїлев
 і племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.\n&nbsp;\n. &nbsp;Самуїл пред
 ствляє Саула як царя.\n\n\n&nbsp;21 І привів він Веніяминове плем'я за рода
 ми його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми му
 жчинами, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.\n
 \n\n&nbsp;22 І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відпов
 ів: Он він заховався між речами!\n\n\n&nbsp;23 І вони побігли, і взяли його
  звідти. І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу гол
 ову.\n\n\n&nbsp;24 І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав
  Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу. І ввесь народ ізняв 
 крик та й сказав: Хай живе цар!\n\nNuremberg Bible (1483). Самуїл помазує С
 аула.\n\n\n&nbsp;25 А Самуїл промовляв до народу про права царства, і запис
 ав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь
  народ, кожного до дому свого.\n\n\n&nbsp;26 І також Саул пішов до дому сво
 го до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.\n\
 n\n&nbsp;27 А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий? І гордували ним,
  і не принесли йому дара. Та він мовчав.\n\n\n11:1 І вийшов аммонітянин Нах
 аш, і таборував при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаш
 а: Склади з нами умову, і ми будемо служити тобі!\n\n\n&nbsp;2 І сказав до 
 них аммонітянин Нахаш: Про це складу з вами умову, щоб кожному з вас вибрат
 и праве око, і я вчиню це на ганьбу для всього Ізраїля.\n\n\n&nbsp;3 І сказ
 али до нього явеські старші: Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо послі
 в у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе.\n\n\
 n&nbsp;4 І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова до ушей 
 народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав.\n\n\n&nbsp;5 Аж ось
  Саул іде худобою з поля. І сказав Саул: Що народові, що плачуть? І розпові
 ли йому слова явеських людей.\n\n\n&nbsp;6 І злинув Божий Дух на Саула, як 
 слухав він ті слова, і дуже запалав його гнів!\n\n\n&nbsp;7 І взяв він пару
  худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, 
 говорячи: Хто не вийде за Саулом та за Самуїлом, отак буде зроблено худобі 
 його! І великий страх спав на людей, і вони повиходили, як один чоловік.\n\
 nТіссо Джеймс (1836-1902). Саул зарізав двох биків.\n\n\n&nbsp;8 І він пере
 лічив їх у Безеку, і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей три
 дцять тисяч.\n\n\n&nbsp;9 І сказали вони до послів, що прийшли: Так скажете
  мешканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам порятуно
 к. І прийшли ті посли, і розповіли явеським людям, і вони зраділи.\n\n\n&nb
 sp;10 І сказали явеські люди: Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам у
 се, що добре в очах ваших.\n\n\n&nbsp;11 І сталося назавтра, і склав Саул і
 з народу три відділи, і вони пройшли в середину табору за ранньої сторожі, 
 та й били Аммона аж до спекоти дня. І сталося, позосталі розбіглися, і не п
 озосталося між ними двох разом.\n\n\n&nbsp;12 І сказав народ до Самуїла: Хт
 о той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх 
 повбиваємо!\n&nbsp;\nThe&nbsp;Morgan Bible&nbsp;also called the Crusader Bi
 ble or Maciejowski Bible (1240-1250).\n\n\n&nbsp;13 Та Саул сказав: Ніхто н
 е буде забитий цього дня, бо Господь сьогодні зробив спасіння серед Ізраїля
 .\n\n\n&nbsp;14 А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і підемо в Ґілґал, та й 
 відновимо там царство!\n\n\n&nbsp;15 І пішов увесь народ до Ґілґалу, і наст
 ановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і приносили мирні 
 жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві мужі!\
 n
DTSTAMP:20260501T084353Z
DTSTART:20150511T000000Z
DTEND:20150511T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+131
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR