BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:f23b2209724851a56c8ff603c6a93118 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:13 травня: 1Самуїла 13:23-14:52, Іван 7:30-53, Псалом 108(109):1-31 (Р СП, NIV: 109:1-31), Приповісті 15:5-7\n\n\nІван 7:30-53:\n\n\n 30 Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус говорить про воскре сіння\n\n\n 31 А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли при йде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?\n\n\n 32 Ф арисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фа рисеї послали свою службу, щоб схопити Його.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ф арисеї та іродіади змовляються проти Ісуса.\n\n\n 33 Ісус же сказав: Щ е недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.\n\n\n 3 4 Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не может е...\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Фарисеї питають Ісуса.\n\n\n 35 Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?\n\n\n 36 Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є , ви прибути не можете?\n\n\n 37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п 'є!\n\n\n 38 Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води пот ечуть із утроби його.\n \nAry Scheffer (1795-1858). Христос-Прими ритель.\n\n\n 39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений .\n\n\n 40 А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пр орок!\n\n\n 41 Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?\n\n\n 42 Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?\n\n\n 43 Так повстала незгода в народі з-за Нього.\n 44 А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902) . "І ніхто не наклав рук на Нього..."\n\n\n 45 І вернулася служба до п ервосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?\n\n\ n 46 Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...\n\nГрег Ольсен (1958). Розмова.\n\n\n 47 А їм відповіли фар исеї: Чи й вас із дороги не зведено?\n\n\n 48 Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?\n\n\n 49 Та проклятий народ, що не знає За кону!\n\n\n 50 Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:\n \nГенрі Оссава Таннер (1859-1937). Христос і Ник одим.\n\n\n 51 Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?\n\n\n 52 Йому відповіли та сказали во ни: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї. \n\n\n 53 І до дому свого пішов кожен.\n\n\n \n\n\nПсалом 108(109 ):1-31 (РСП, NIV: 109:1-31):\n\n\n109:1 Для дириґетна хору. Псалом Дав идів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,\n\nПітер де Греббер (1600-1652/ 53). Давид на молитві (1635-1640)\n\n\n 2 бо мої вороги порозкривали н а мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною !\n\n\n 3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,\n\n\n 4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,\n\n\ n 5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!\n\n\n& nbsp;6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане! \n \nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Давид грає на арфі перед Саулом.& nbsp;\n\n\n 7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бода й стала гріхом!\n\n\n 8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєто к його забере!\n\n\n 9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його уд овою!\n\n\n 10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!\n\n\n 11 Бодай їм тенета розставив ли хвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!\n\n\n 12 Що б до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости! \n\n\n 13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в д ругому роді ім'я їхнє!\n\n\n 14 Беззаконня батьків його хай пам'ятаєть ся в Господа, і хай не стирається гріх його матері!\n\nГверчино (1591–1666) . Саул кидає списа в Давида.\n\n\n 15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,\n\n\n 16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серце м засмучену, щоб убивати її!\n\n\n 17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!\n\n\n 18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно , як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!\n\n\n 19 Бодай во но стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним під пережеться!\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Смерть Саула.\n\n\n 20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!\n \n\n 21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що доб ре Твоє милосердя, мене порятуй,\n\n\n 22 бо я вбогий та бідний, і зра нене серце моє в моїм нутрі!...\n\n\n 23 Я ходжу, мов та тінь, коли хи литься день, немов сарана я відкинений!\n\n\n 24 Коліна мої знесилилис я з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,\n\n\n 25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...\n\nChristia n Gottlieb Welté (1745/49-1792). Цар Давид. \n\n\n 26 П оможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!\n\n\n&nbs p;27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!\n \n\n 28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!\n\n\n 29 Хай зодягнутьс я ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!\n \nGerard van Honthorst (1592-1656). Цар Давид грає на арфі.\n\n\n  ;30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,\n\n\n 31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!\n\n\n \n\n\nПриповісті 15:5-7:\n \nВільям Холман Хант (1827-1910). Травневий ранок у Башті Магдалини.\n\n\n 5 Зн еважає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший. \n\nМикола Пимоненко (1862-1912). Великодня ранкова служба.\n\n\n 6 Ді м праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.\n\nВасілій Пєров ( 1833-1882). Сільський хресний хід на Пасху. (1861).\n\n\n 7 Уста мудри х знання розсівають, а серце безглуздих не так.\n\nАлонсо Кано (1601-1667). Проповідь Святого Вінсента.\n\n\n \n\n\n1Самуїла 13:23-14:52:\n\n\n13 :23 І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.\n\nФредерік Лейтон (1 830-1896). Йонатан та його слуга.\n\n\n14:1 Одного дня сказав Йонатан, син Саулів, до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до филистимської зало ги, що з того боку. А батькові своєму він цього не розповів.\n\n\n 2 А Саул сидів на кінці згір'я під гранатовим деревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.\n\n\n 3 А Ахійя, син Ах ітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілія, священика в Шіло, носив ефод а. А народ не знав, що пішов Йонатан.\n\n\n 4 А між тими переходами, щ о Йонатан хотів перейти до филистимської залоги, була зубчаста скеля з цьог о боку переходу й зубчаста скеля з того боку переходу. А ім'я одній Боцец, а ім'я другій Сенне.\n\n\n 5 Один зуб скеля стовп із півночі, навпроти Міхмашу, а один із півдня, навпроти Ґеви.\n\n\n 6 І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до сторожі тих необрізаних, мож е Господь зробить поміч для нас, бо Господеві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох.\n\n\n 7 І сказав йому його зброєноша: Ро би все, що на серці твоїм! Звертай собі, ось я з тобою, куди хоче серце тво є.\n\n\n 8 І сказав Йонатан: Ось ми приходимо до тих людей, і покажемо сь їм.\n\nЙонатан та його зброєноша. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 9 Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми прийдемо до вас, то ми станемо на своєму місці, і не підіймемося до них.\n\n\n 10 А якщо вони скажут ь так: Підійміться до нас, то підіймемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Ц е для нас буде знаком.\n\n\n 11 І вони обидва показалися филистимській сторожі. І сказали филистимляни: Ось виходять із щілин євреї, що поховалис я там.\n\n\n 12 І люди залоги відповіли Йонатанові та його зброєноші т а й сказали: Підіймися до нас, і ми вам щось скажемо! І сказав Йонатан збро єноші своєму: Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!\n\n\n  13 І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєноша. І падали филистимляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.\n\n\n 14 І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його збро єноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою вол ів поля на день.\n\nЙонатан та його зброєноша. Книжкова ілюстрація.\n\n\n&n bsp;15 І стався сполох у таборі, на полі, та в усьому народі. Залога та нищ ителі затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий сполох!\n\n\n& nbsp;16 І побачили Саулові вартівники в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось натовп р озпливається, і біжить сюди та туди.\n\n\n 17 І сказав Саул до народу, що був з ним: Перегляньте й побачте, хто пішов від нас? І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.\n\n\n 18 І сказав Саул до Ахійї: Принеси Божого ковчега! Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.\ n\n\n 19 І сталося, коли Саул говорив до священика, то замішання в фил истимському таборі все більшало та ширилось. І сказав Саул до священика: Сп ини свою руку!\n\n\n 20 І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним , і вони пішли аж до місця бою, аж ось меч кожного на його ближнього, заміш ання дуже велике!\n\n\n 21 А між филистимлянами, як і давніш, були євр еї, що поприходили з ними з табором, і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїл ем, що був із Саулом та Йонатаном.\n\n\n 22 А всі ізраїльтяни, що хова лися в Єфремових горах, почули, що филистимляни втікають, і погналися за ни ми й вони до бою.\n\n\n 23 І спас Господь Ізраїля того дня. А бій пере йшов аж за Бет-Евен.\n\n\n 24 Та ізраїльтянин був пригноблений того дн я. А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах. І ввесь той народ не їв хліба.\n\n\n 25 І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галяв ині.\n\n\n 26 І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду! Та ні хто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги.\n\n\n  ;27 А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й під ніс руку свою до уст своїх. І роз'яснилися очі йому!\n\nЙонатан куштує мед. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 28 А на це один із народу промовив і сказа в: Заприсягаючи, заприсяг твій батько народ, говорячи: Проклятий той чолові к, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ.\n\n\n 29 І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'ясни лися очі мої, коли я скуштував трохи цього меду.\n\n\n 30 А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здобичі своїх ворогів, що знайшов? Чи теп ер не збільшилася б поразка филистимлян?\n\n\n 31 І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.\n\n\n  32 І кинувся народ на здобич, і позабирали худобу дрібну й худобу вел ику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!\n\n\n 33 І р озповіли Саулові, кажучи: Ось народ грішить проти Господа, їсть із кров'ю! А той відказав: Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого каменя.\n\n \n 34 І сказав Саул: Розійдіться між людьми, та й скажіть їм: Приведіт ь до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібної худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите проти Господа, якщо не будете їсти з кров'ю. І поприводив увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали т ам.\n\n\n 35 І збудував Саул жертівника для Господа; його першого зача в він будувати, як жертівника для Господа.\n\nJack Levine (1915-2010). Саул.\n\n\n 36 І сказав Саул: Зійдімо вночі за филистимлянами, та й в инищуймо їх аж до ранкового світла, і не полишімо між ними нікого. А вони с казали: Роби все, що добре в очах твоїх. А священик сказав: Приступімо тут до Бога!\n\n\n 37 І запитався Саул Бога: Чи зійти за филистимлянами? Ч и даси їх в Ізраїлеву руку? Та Він не відповів йому того дня.\n\n\n 38 І сказав Саул: Зійдіться сюди всі видатні народу, і пізнайте та побачте, у чому стався той гріх сьогодні.\n\n\n 39 Бо як живий Господь, що допом іг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він ! Та ніхто не відповів йому з усього народу.\n\n\n 40 І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на другий бі к. І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!\n\n\n41 І ска зав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім! І був виявлений жеребком Й онатан та Саул, а народ повиходив оправданим.\n\n\n 42 І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном. І був виявлений Йонатан.\n \n\n 43 І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І розпо вів йому Йонатан і сказав: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці мо їй, трохи меду. Ось я помру за це!\n\n\n 44 І сказав Саул: Так нехай з робить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!\n\n\n 45 А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике спасін ня в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, не спаде волосина з голови йог о на землю, бо з Богом робив він цього дня! І визволив народ Йонатана, і ві н не помер.\n\nМапа до 1Самуїла 13 та 14.\n\n\n 46 І відійшов Саул від филистимлян, а филистимляни пішли на своє місце.\n\n\n 47 І здобув Са ул царювання над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма своїми ворогами: з Моа вом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, проти кого він обертався, мав успіх.\n\n\n 48 І склав він війс ько, та й побив Амалика, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.\n\n\n 4 9 І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя; а ім'я двох дочок його: ім'я старшій Мерав, а ім'я молодшій Мелхола.\n\n\n 50 А ім'я Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахімааца. А ім'я провідника його війська: Авнер, син Нера, Саулового дядька.\n\n\n 51 А Кіш батько Саулів, а Нер батько Ав нера, син Авіїлів.\n\n\n 52 І була сильна війна на филистимлян за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильног о, то брав його до себе. \n DTSTAMP:20260501T123521Z DTSTART:20150513T000000Z DTEND:20150513T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+133 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR