BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:1456e736b5e4a3b565ab5faa9bcb875f
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:14 травня: 1Самуїла 15:1-16:23, Іван 8:1-20,&nbsp;Псалом 109(110):1-7 (РСП,
  NIV: 110:1-7), Приповісті 15:8-10\n\n\nІван 8:1-20:\n&nbsp;\nJosef Untersb
 erger (1864–1933). Ісус на Оливній горі.\n\n\n8:1 Ісус же на гору Оливну пі
 шов.\n\n\n&nbsp;2 А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до
  Нього. А Він сів і навчав їх.\nВасілій Полєнов (1844-1927). Христос і гріш
 ниця або Хто без гріха (1888).\n\n\n&nbsp;3 І ось книжники та фарисеї приво
 дять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,\n&nbsp;\
 nЛукас Кранах Молодший (1515-1586). Ісус і жінка, схоплена на гарячому вчин
 ку перелюбу.&nbsp;\n\n\n&nbsp;4 та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зло
 влено на гарячому вчинку перелюбу...\n&nbsp;\nТіціан Вечелліо (1488/1490-15
 76). Христос і Грішниця.\n\n\n&nbsp;5 Мойсей же в Законі звелів нам таких п
 обивати камінням. А Ти що говориш?\n&nbsp;\nНікола Пуссен (1594-1665). Хрис
 тос і Грішниця.\n\n\n&nbsp;6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати
  на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
 \n\nГверчино (1591-1666).&nbsp;Христос і Грішниця.\n\n\n&nbsp;7 А коли ті н
 е переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гр
 іха, нехай перший на неї той каменем кине!...\n\nХристос і Грішниця:&nbsp;Р
 ембрандт (1606-1669) та &nbsp;Александр Андреевич Попов (1852-1919).\n\n\n&
 nbsp;8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...\n&nbsp;\nПітер Брей
 гель Старший (1525–1569).&nbsp;Христос і Грішниця.\n\n\n&nbsp;9 А вони, це 
 почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найс
 тарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всереди
 ні...\n&nbsp;\nТінторетто (1518–1594).&nbsp;Христос і Грішниця.\n\n\n&nbsp;
 10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж
  ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?\n&nbsp;&nbsp;\nДже
 ймс Тіссо (1836-1902). Христос і Грішниця.\n\n\n&nbsp;11 А вона відказала: 
 Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але біл
 ьш не гріши!\n&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;\nSimon Dewey. Веди, лагідне
  Світло!&nbsp;Натан Грін&nbsp;(1961). Ісус - Світло для світу.\n\n\n&nbsp;1
 2 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід 
 за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.&nbsp;\n\n\n
 &nbsp;13 Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Т
 воє неправдиве.\n\nГрег Ольсен (1958). Ісус - Світло для світу.\n\n\n&nbsp;
 14 Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свід
 оцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, від
 кіля Я приходжу, і куди Я йду.\n\n\n&nbsp;15 Ви за тілом судите, Я не суджу
  нікого.\n\n\n&nbsp;16 А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а
  Я та Отець, що послав Він Мене!\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус та
  юдейські лідери.\n\n\n&nbsp;17 Та й у вашім Законі написано, що свідчення 
 двох чоловіків правдиве.\n\n\n&nbsp;18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і свід
 чить про Мене Отець, що послав Він Мене.\n&nbsp;&nbsp;\nAndrea Previtali&nb
 sp;(1480-1528). Трійця.&nbsp;Jacob Jordaens&nbsp;(1593-1678). Ісус навчає Н
 икодима.\n\n\n&nbsp;19 І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відпові
 в: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знал
 и б.\n\n\n&nbsp;20 Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ні
 хто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...\n\nДжеймс Тіссо (183
 6-1902). Ісус навчає біля скарбниці.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 109(110):1-7&n
 bsp;(РСП, NIV: 110:1-7):\n\n\n110:1 Псалом Давидів. Промовив Господь Господ
 еві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка 
 ногам Твоїм!&nbsp;\n\nПітер Франц де Гребер (1600-1653). Бог Отець запрошує
  Ісуса Христа сісти на трон.\n\n\n&nbsp;2 Господь із Сіону пошле берло сили
  Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!\n\n\n&nbsp;3 Народ Твій готовий у д
 ень військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для
  Тебе, немов та роса, Твоя молодість.\n\n\n&nbsp;4 Поклявся Господь, і не б
 уде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.\n\nMaerten van Heem
 skerck&nbsp;(1498-1574). Мельхіседек благословляє Авраама.&nbsp;\n\n\n&nbsp
 ;5 По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,\n\n\n&nbs
 p;6 Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він 
 голову в краї великім...\n\n\n&nbsp;7 Буде пити з струмка на дорозі, тому т
 о підійме Він голову!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 15:8-10:\n\nHans Andersen
 &nbsp;Brendekilde&nbsp;(1857-1942). Жертвоприношення Авеля. (1908).\n&nbsp;
 8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.&nbsp
 ;\nFernand Cormon&nbsp;(1845-1924). Вигнання Каїна з родиною від Божого обл
 иччя.\n\n\n&nbsp;9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться 
 за праведністю, Він кохає.&nbsp;\n\nBartolomé Esteban Murillo (1618-1682). 
 Йосип та дружина Потіфара.&nbsp;\n\n\n&nbsp;10 Люта кара на того, хто путь 
 оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.\n\nКоррадо Джаквiнто (1703
 -1766). Смерть Авессалома.\n\n\n&nbsp;\n\n\n1Самуїла 15:1-16:23:\n&nbsp;\nП
 ророк та суддя Самуїл.&nbsp;\n\n\n15:1 І сказав Самуїл до Саула: Господь по
 слав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер
  послухайся голосу Господніх слів.\n\n\n&nbsp;2 Так сказав Господь Саваот: 
 Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі,
  коли він виходив із Єгипту.\n\n\n&nbsp;3 Тепер іди, і поб'єш Амалика, і вч
 иниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, 
 від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до шт
 уки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.\n\n\n&nbsp;4 І Саул оповіс
 тив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч 
 мужа Юди.\n\n\n&nbsp;5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у
  долині.\n\n\n&nbsp;6 І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть 
 з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милі
 сть усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин
  з-поміж Амалика.\n\n\n&nbsp;7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця,
  де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.\n\n\n&nbsp;8 І зловив він Аґаґа, амал
 икського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям м
 еча.\n\nМапа подій 1Самуїла 15 та 16.\n\n\n&nbsp;9 Та змилосердився Саул і 
 народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його вел
 икої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіл
 и зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.\n\n\
 n&nbsp;10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:\n\n\n&nbsp;11 Жалкую, 
 що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не 
 виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.\n\n\n
 &nbsp;12 А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові
  донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника,
  а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.\n\n\n&nbsp;13 І прийшов 
 Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав
  слово Господнє.\n\n\n&nbsp;14 А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї ота
 ри в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?&nbsp;\n\n\n&nbsp;15 І сказ
 ав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим
  із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, 
 Бога твого, а позостале вчинили закляттям.\n\n\n&nbsp;16 А Самуїл сказав до
  Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той
  сказав йому: Говори.\n\nHans Holbein the Younger&nbsp;(c.1497-1543). Самуї
 л проклинає Саула.\n\n\n&nbsp;17 І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах с
 воїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на 
 царя над Ізраїлем?\n\n\n&nbsp;18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: І
 ди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж по
 ки ти не вигубиш їх.\n\n\n&nbsp;19 І чому ти не послухався Господнього голо
 су, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?\n\n\n&nbsp;20
  І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов доро
 гою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а А
 малика зробив закляттям.\n\n\n&nbsp;21 А народ узяв зо здобичі худобу дрібн
 у та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, 
 Богові твоєму, в Ґілґалі.\n\n\n&nbsp;22 І сказав Самуїл: Чи жадання Господа
  цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший
  від жертви, покірливість краща від баранячого лою!\n\nJohn Singleton Cople
 y (1738-1815). &nbsp;Самуїл відкидає Саула як царя.\n\n\n&nbsp;23 Бо непокі
 рливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам.
  Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був 
 ти царем.\n\n\n&nbsp;24 І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо пересту
 пив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його г
 олосу.\n\n\n&nbsp;25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я покл
 онюсь Господеві.\n\n\n&nbsp;26 Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобо
 ю, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти
  царем над Ізраїлем.\n\n\n&nbsp;27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул сх
 опив полу плаща його, та й відірвав.\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд&nbsp;(
 1794-1872). Саул молить Самуїлом залишити його царем.\n\n\n&nbsp;28 І сказа
 в до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та
  й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!\n\n\n&nbsp;29 І також І
 зраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб 
 каятись.\n\n\n&nbsp;30 А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене пере
 д старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся 
 Господеві, Богові твоєму.\n\n\n&nbsp;31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул
  поклонився Господеві.\n\n\n&nbsp;32 І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґа
 ґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді
 , відступилася гіркота смерти!\n\nГустав Доре (1832-1883). Смерть&nbsp;Аґаґ
 а.\n\n\n&nbsp;33 А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так по
 збавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім
  лицем у Ґілґалі.\n\n\n&nbsp;34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до до
 му свого, до Саулової Ґів'ї.\n\n\n&nbsp;35 І більше не бачив Самуїл Саула а
 ж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що н
 астановив був Саула царем над Ізраїлем.\n\n\n16:1 І сказав Господь до Самуї
 ла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював н
 ад Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємляни
 на Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.\n\nКлод Віньон (1593-167
 0). Пророк Самуїл.\n\n\n&nbsp;2 І сказав Самуїл: Як я піду? А почує Саул, т
 о вб'є мене. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та
  й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.\n\n\n&nbsp;3 І закли
 чеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені тог
 о, кого скажу тобі.\n\n\n&nbsp;4 І зробив Самуїл, що Господь говорив. І при
 йшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І
  сказали вони: Чи твій прихід то мир?\n\n\n&nbsp;5 А він відказав: Мир! Я п
 рийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до же
 ртви. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.\n\n\n&nbs
 p;6 І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Спр
 авді перед Господом помазанець Його!\n&nbsp;\nЄссей і його сини. Сірійська 
 мозаїка ІІІ ст. по Христу з синагоги Дура Европос..\n\n\n&nbsp;7 Та Господь
  сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, б
 о Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо д
 ивиться на лице, а Господь дивиться на серце.\n\n\n&nbsp;8 І покликав Єссей
  Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Також цього не вибр
 ав Господь!\n\n\n&nbsp;9 І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також цьог
 о не вибрав Господь.\n\nPaolo&nbsp;Veronese&nbsp;(1528–1588). Помазання Дав
 ида.\n\n\n&nbsp;10 І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав
  Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь.\n\n\n&nbsp;11 І сказав Самуїл до Є
 ссея: Чи то всі твої діти? А той відказав: Ще позостався найменший, він пас
 е отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за с
 тіл, аж поки він не прийде сюди.\n\n\n&nbsp;12 І послав він, і привів його,
  а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуї
 лові: Устань, помаж його, бо це він!\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд&nbsp;(
 1794-1872). Помазання Давида Самуїлом.\n\n\n&nbsp;13 І взяв Самуїл рога оли
 ви, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, 
 і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.\n\n\n&
 nbsp;14 І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посла
 ний від Господа.\n\n\n&nbsp;15 І сказали раби Саула до нього: Оце злий дух 
 від Бога нападає на тебе.\n\n\n&nbsp;16 Нехай скаже пан наш, раби твої пошу
 кають тобі кого, хто вміє грати на гуслах. І станеться, коли буде на тебе з
 лий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.\n\n\n&nbsp;
 17 І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені кого, хто добре грає, і при
 ведіть до мене.\n\n\n&nbsp;18 І відповів один із слуг, і сказав: Ось бачив 
 я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та вояка, і розуміється на
  речах, і чоловік хорошої постави. І Господь із ним.\n\nДжеймс Тіссо (1836-
 1902).&nbsp;Єссей посилає&nbsp;Давида служити Саулу.\n\n\n&nbsp;19 І послав
  Саул послів до Єссея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при от
 арі.\n\n\n&nbsp;20 І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина,
  та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.\n\n\n&nbsp;21 І 
 прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і в
 ін став йому зброєношею.\n\nErnst Josephson&nbsp;(1851-1906).&nbsp;Саул слу
 хає Давида, який грає на гуслах.\n\n\n&nbsp;22 І послав Саул до Єссея, гово
 рячи: Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх.\n\n
 \n&nbsp;23 І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав
  гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і в
 ідступав від нього той злий дух.\n\nChristian Gottlieb Schick (1776–1812). 
 Саул слухає Давида, який грає на гуслах.\n
DTSTAMP:20260501T121746Z
DTSTART:20150514T000000Z
DTEND:20150514T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+134
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR