BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:ce246cfec12e615fb63d6ca92a408da1 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:21 травня: 1Самуїла 29:1-31:13, Іван 11:54-12:19, Псалом 117(118):1-18 (РСП, NIV: 118:1-18), Приповісті 15:24-26\n\n\nІван 11:54-12:19:\n \n Nicolas Froment (1435-1486). Триптіх "Воскресіння Лазаря"\n\n\n11:54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поб лижче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями. \n\n\n 55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались пе ред Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.\n\n\n 56 І шукали Ісуса вони , а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він н е прийде на свято?\n\n\n 57 А первосвященики та фарисеї наказа дали: я к дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.\n&nb sp;\n Джеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї змовляються проти Ісуса.\n\n\n12: 1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його в оскресив Ісус із мертвих.\n\n\n 2 І для Нього вечерю там справили, а М арта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.\n \n\n 3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і нама стила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира нап овнили дім!\n\nНікола Пуссен (1594-1665). Помазання Ісуса миром.\n\n\n  ;4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:\n\n \n 5 Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вб огим?\n\nWilliam Etty (1787-1849). Юда Іскаріот.\n\n\n 6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скри ньку на гроші, і крав те, що вкидали.\n\n\n 7 І промовив Ісус: Позоста в її ти, це вона на день похорону заховала Мені...\n\n\n 8 Бо вбогих в и маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!\n\nДжеймс Тіссо (1836- 1902). Марія намащує Христа миром.\n\n\n 9 А натовп великий юдеїв дові дався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.\n\n\n 10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,\n\n\n 11 бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.\n  \nІсус-Потішитель . Сучасні майстри. Праворуч: Jeff Hein.\n\n\n 12 А другого дня, к оли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,\n\n\n 13 то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів !\n\nBernhard Plockhorst (1825-1907). Урочистий в'їзд до Єрусалиму.\n\ n\n 14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:\n\n\n  15 Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!\n\n \n 16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йо му.\n\n\n 17 Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лаза ря з гробу, і воскресив його з мертвих.\n\nPedro Orrente (1580–1645).& nbsp;Урочистий в'їзд до Єрусалиму.\n\n\n 18 Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.\n\n\n 19 Фарисеї тоді між соб ою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ни м!\n\n\n \n\n\nПсалом 117(118):1-18 (РСП, NIV: 118:1-18):\n\nАрхи п Куїнджі (1842-1910). Хмарка.\n\n\n118:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, б о навіки Його милосердя!\n\n\n 2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його м илосердя!\n\n\n 3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!\n \n\n 4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя !\n\n\n 5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Г осподь!\n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Болото в лісі.\n\n\n 6 Зо мною Г осподь не боюся нікого, що зробить людина мені?\n\n\n 7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.\n\n\n 8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,\n\n\n 9 краще вда ватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!\n\n\n 10 Всі народи ме не оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!\n\n\n 11 Оточили мене й об ступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!\n \nАрхип Куїнджі (1842- 1910). Вид на берег моря із скалею. \n\n\n 12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив !\n\n\n 13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене! \n\n\n 14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!\n\n\n& nbsp;15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!\n\n\n 16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда! \nАрхип Куїнджі (1842-1910). Ельбрус вночі.\n\n\n 1 7 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!\n\n\n 18 Пок арати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.\n\n\n \n\n\n Приповісті 15:24-26:\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Святий Апостол Яків Менши й. \n\n\n 24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись в ід шеолу внизу.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Лепта вдови.\n\n\n 25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1 902).Ісус проповідує з човна.\n\n\n 26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.\n\n\n \n\n\n1Самуїла 29:1-31:13:\n\ nМапа подій 1Самуїла 24-27.\n\n\n29:1 І зібрали филистимляни всі свої війсь ка до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.\n\n\n 2 А филис тимські князі переходили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його і шли накінці разом з Ахішем.\n\n\n 3 І казали филистимські князі: Що це за євреї? А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, І зраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у нь ому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.\n\nMatteo Rosselli&n bsp;(1578-1650). Жінки співають Давиду після перемоги над филистимлянами.\n \n\n 4 І гнівалися на нього филистимські князі. І сказали йому филисти мські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, д е ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам про тивником на війні. І чим він може подобатися своєму панові? Хіба головами ц их людей?\n\n\n 5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!\n\n\n&nbs p;6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: Як живий Господь, ти правдив ий, і в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо я не знайшов у тобі зла від дня приходу твого до мене аж до цього дня. Та в очах князів ти не добрий.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид повертається до Ах іша.\n\n\n 7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в очах фил истимських князів.\n\n\n 8 А Давид сказав до Ахіша: Що ж зробив я? І щ о ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?\n \n\n 9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: Знаю я, що ти добрий в очах моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він і з нами на війну!\n\nFrederick Arthur Bridgman (1847-1928). Давид.\n\n\ n 10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з то бою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!\n\n\n 11 І в став рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком і вернутися до филисти мського краю. А филистимляни пішли до Ізраїля.\n\n\n30:1 І сталося, коли Да вид та люди його йшли до Ціклаґу, третього дня, то амаликитяни вдерлися до півдня та до Ціклаґу, і побили Ціклаґ та спалили його огнем.\n\n\n 2 І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великог о, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою.\n\n\n 3 І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінк и, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.\n\n\n 4 І підніс Дави д та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили пл акати.\n\n\n 5 І були взяті до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітк а Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелітянина Навала.\n \nПолон жі нок Циклагу. Біблія Моргана (1240-1250 рр).\n\n\n 6 І було Давидові ду же гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всьог о народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнив ся Господом, Богом, своїм.\n\n\n 7 І сказав Давид до священика Евіятар а, Ахімелехового сина: Принеси до мене ефода! І Евіятар приніс ефода до Дав ида.\n\n\n 8 І запитав Давид Господа, говорячи: Чи мені гнатися за тіє ю ордою, чи дожену її? А Він відказав йому: Женися, бо конче доженеш, і кон че визволиш.\n\n\n 9 І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним , і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися.\n\n\n 10 І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спинилися, бо бул и слабі, щоб перейти потока Бесор.\n\n\n 11 І знайшли вони в полі єгип тянина, і привели його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли йо го водою.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Полоненого єгиптянина приводять до Д авида.\n\n\n 12 І дали йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзинок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та н е пив води три дні та три ночі.\n\n\n 13 І запитав його Давид: Чий ти та звідкіля ти? А той відказав: Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та п окинув мене пан мій, бо я захворів три дні тому.\n\n\n 14 Ми були вдер лися на південь керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем.\n\n\n 15 І сказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? А той відповів: Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не видаси мене в руку мого пана, то спроваджу тебе до тієї орди.\n\nNicolas Co rdier (1567–1612), Цар Давид. \n\n\n 16 І він спровадив його , аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та с вяткують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимсь кого краю та з Краю Юдиного.\n\n\n 17 І бив їх Давид від ранку аж до в ечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хло пців, що повсідали на верблюдів, і повтікали.\n\n\n 18 І врятував Дави д усе, що позабирав був Амалик. І обидві свої жінки Давид урятував.\n\n\n&n bsp;19 І не пропало їм нічого: усе, від малого й аж до великого, і аж до си нів та дочок, і від здобичі, і аж до всього, що ті взяли були собі, усе вер нув Давид!\n\n\n 20 І взяв Давид усю худобу дрібну та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич!.\n\nДжеймс Т іссо (1836-1902). Полон жінок Ціклагу.\n\n\n 21 Потому прийшов Давид д о тих двохсот людей, що були слабі, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив б ув при потоці Бесор, а вони повиходили назустріч Давидові та назустріч наро дові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир.\n\n\n&n bsp;22 І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Да видом, та й сказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведут ь, і нехай ідуть!\n\n\n 23 А Давид сказав: Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Господь, і пильнував нас, і дав орду, що йшла на нас, у н ашу руку.\n\n\n 24 А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина тог о, хто ходив до бою, то така частина й того, хто сидів при речах, рівно под ілять.\n\n\n 25 І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за пос танову та за звичай для Ізраїля, і він існує аж до цього дня.\n\n\n 26 І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав зо здобичі Юдиним старшим, приятелям своїм, говорячи: Оце вам подарок зо здобичі Господніх ворогів,\n\nМапа окол иць гори Гілбоа.\n\n\n 27 тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті півден нім, і тим, що в Яттері,\n\n\n 28 і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфм оті, і тим, що в Ештемоа,\n\n\n 29 і тим, що в Рахалі, і тим, що в міс тах Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кенеянина,\n\n\n 30 і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху,\n\n\n 31 і тим, що в Хевроні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.\n\n\n31:1 А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистим лянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.\n\n\n 2 І догнали филистимлян и Саула та його синів. І повбивали филистимляни Йонатана й Авінадава та Мал кі-Шуя, Саулових синів.\n\nПітер Брейгель Старший (1525-1569). Смерть Саула (Битва при Ґілбоа).\n\n\n 3 І став бій тяжкий для Саула, і його знайшли лучники, він був дуже поранений тими лучниками.\n\n\n 4 І сказ ав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не п рийшли ці необрізані, і не пробили мене, і не знущалися надо мною! Та не хо тів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, та й упав на нього!\n&n bsp;\n\n\n 5 І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Смерть Саула.\ n\n\n 6 І помер того дня Саул і троє синів його та зброєноша, також ус і люди разом.\n\n\n 7 А ізраїльтяни, що мешкали на тім боці долини й н а тім боці Йордану, коли побачили, що повтікали ізраїльтяни, і що померли С аул та сини його, покидали ті міста й повтікали, а филистимляни поприходили й осілися в них.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Різня при Ґілбоа\n\n\n  8 І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.\n\n\n 9 І вони стяли йому голову, і поздирали зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах їхніх божків та народові.\n\n\n 1 0 І вони поклали зброю його в домі Астарти, а тіло його прибили на мурі Бет -Шану.\n\nElie Marcuse (1817–1902). Смерть Саула.\n\n\n 11 І почули ме шканці ґілеадського Явешу про те, що филистимляни зробили Саулові,\n\n\n&nb sp;12 і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли Саулове тіло та тіла си нів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там.\n\n\n&nb sp;13 І взяли вони їхні кості, і поховали під тамариском в Явешу, та й пост или сім день.\n DTSTAMP:20260501T042215Z DTSTART:20150521T000000Z DTEND:20150521T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+141 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR