BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:bb2b4619eb605d94a82483a727c4bdb7 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:11 квітня: Ісуса Навина 3:1-4:24, Лука 14:7-35, Псалом 79(80):1-20 (РС П, NIV: 80:1-19), Приповісті 12:27-28 \n\n\nЛука 14:7-35: \n  ;\nEduard Moyse (1827-1908). Служіння у синагозі.\n\n\n 7 А як Ві н спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених при тчу: \n\n\n 8 Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першо му місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних, \n\n\n& nbsp;9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: П оступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...  \n \nEduard Moyse (1827-1908). Дискусія щодо Закону в синаг озі.\n\n\n 10 Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на остан ньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою. \n\n\n&nbs p;11 Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться . \n \nEduard Moyse (1827-1908). Читання Тори в синагозі.\n\ n\n 12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш об ід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі. \n\n\n 13 Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих, \n\n\n 14 і будеш блаженний, бо не мают ь вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних! \ n \n Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Селянське весілля.  \n\n\n 15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Н ього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві! \n\n\n& nbsp;16 Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. \n\n\n 17 І послав він свого раба часу вечер і сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано. \n\n\n 18 І з араз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потре бу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!  \nEugène Burna nd (1850-1921). Запрошення весільних гостей (1900).\n\n\n 19 А др угий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! \n\n\n 20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і че рез те я не можу прибути. \n\n\n 21 І вернувся той раб і панові с воєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раб а: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і кал ік, і сліпих, і кривих. \n\nJan Luyken (1649-1712). Притча п ро запршення весільних гостей\n\n\n 22 І згодом раб повідомив: Пане, с талося так, як звелів ти, та місця є ще. \n\n\n 23 І сказав пан р абові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій. \n\n\n 24 Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало! \n\n\ n 25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:&nbs p;\n\n\n 26 Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, то й не може буть учнем Моїм! \n\n\n 27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм! \n\nSir Francis B ernard Dicksee (1853–1928). Будівничий дому.\n\n\n 28 Хто бо з вас, ко ли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потріб не на виконання, \n\n Пітер Брейгель Старший (1525-1569). Вавілон ська вежа (1563)\n\n\n 29 щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього, \n\n\n  30 говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг... \n\nE ugène Burnand (1850-1921). Втеча Карла Сміливого (1894-1895).\n\n\n&nb sp;31 Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порад итися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцят ьма тисячами проти нього? \n\n\n 32 Коли ж ні, то, як той ще дале ко, шле посольство до нього та й просить про мир.  \nFrancisco Pr adilla Ortiz (1848-1921). Сдача Гранади.\n\n\n 33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм. \n \n\n 34 Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її ? \n\n\n 35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть вик идають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!\n\n\n \n\n\nПсалом 79 (80):1-20 (РСП, NIV: 80:1-19): \n\nФранциско Сурбаран (1598-1664) . Бог-Отець. \n\n\n80:1 Для дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Пса лом Асафів. (080-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов т у отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися \n\n\n 2 (080-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас! \n\n\n 3 (080-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! \n\n\n 4 (080-5) Господи, Боже Сав аоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого? \n\n\n 5 ( 080-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами вел икої міри... \n\n\n 6 (080-7) Ти нас положив суперечкою нашим сус ідам, і насміхаються з нас неприятелі наші... \n\n\n 7 (080-8) Бо же Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! \n \nЛукас Кранах Старший (1472-1553). Виноградник Господа.\n\n\n 8 (080- 9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив, \n \n\n 9 (080-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край, \n\n\n 10 (080-11) гори покрилися тінню її, а в іття її Божі кедри, \n\n\n 11 (080-12) аж до моря галузки її поси лаєш, а парості її до ріки! \n\n\n 12 (080-13) Але нащо вилім зро бив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою? \n\n\n13 ( 080-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її! \n\n\n&nbs p;14 (080-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвіда й цього виноградника, \n\n\n 15 (080-16) і охорони його, якого на садила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив! \n\n\n 1 6 (080-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Тв ого, \n\n\n 17 (080-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прав иці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі! \n \n Францис ко Сурбаран (1598-1664). Ісус-Вседержитель.\n\n\n  18 (080-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!&nb sp;\n\n\n 19 (080-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось! \n\n\n \n\n\nПриповісті 12:27-28:& nbsp;\n\nEugène Burnand (1850-1921). \n\n\n  27 Не буде леда чий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний. \n\n\n& nbsp; 28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.  \n\nJoseph von Führich (1800-1876). Дорогою в Еммаус.\n\n\n   ; \n\n\nІсуса Навина 3:1-4:24:\n\n\n3:1 І встав Ісус рано вранці, і во ни рушили з Ситтіму, та й прийшли аж до Йордану він та всі Ізраїлеві сини. І переночували вони там перше, ніж перейшли.\n\nІсус Навин повторює Божий З аповіт з народом. Літографія компанії Провіденс (1907 рік).\n\n\n 2 І сталося по трьох днях, і перейшли урядники між табором,\n\n\n 3 і нака зали народові, говорячи: Коли ви побачите ковчега заповіту Господа, Бога ва шого, та священиків-Левитів, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і підете за ним.\n\n\n 4 Тільки віддаль між вами та між ним буде мірою коло двох тисяч ліктів. Не наближайтеся до нього, щоб ви знали ту дорогу, я кою підете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора.\n\n\n&nb sp;5 І сказав Ісус до народу: Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чуда поміж вами.\n\nПерехід Йордану. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n 6 І сказ ав Ісус до священиків, говорячи: Понесіть ковчега заповіту, і перейдіть Йор дан перед народом. І понесли вони ковчега заповіту, і пішли перед народом.\ n\n\n 7 І сказав Господь до Ісуса: Цього дня розпічну Я звеличувати те бе на очах усього Ізраїля, який буде бачити, що як був Я з Мойсеєм, так буд у з тобою.\n\nПерехід Йордану. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n 8 А ти на кажеш священикам, що носять ковчега заповіту, говорячи: Коли ви ввійдете до краю води Йордану, станете в Йордані.\n\n\n 9 І сказав Ісус до Ізраїл евих синів: Підійдіть сюди, і послухайте слів Господа, Бога вашого.\n\nПере хід Йордану. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n 10 І Ісус сказав: По цьому пізнаєте, що Бог Живий поміж вами, і конче Він вижене перед вами ханаанеяни на, і хіттеянина, і хіввеянина, і періззеянина, і ґірґашеянина, і євусеянин а.\n\n\n 11 Оце ковчег заповіту Владики всієї землі переходить перед в ами через Йордан.\n\n\n 12 А тепер візьміть собі дванадцять мужів з Із раїлевих племен, по одному мужеві на плем'я.\n\n\n 13 І станеться, кол и спиняться стопи ніг священиків, що носять ковчега Господа, Владики всієї землі, у воді Йордану, буде спинена вода, що тече зверху, і стане одним вал ом.\n\nПерехід Йордану. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n 14 І сталося, ко ли рушив народ зо своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священики, що несли ковчега заповіту перед народом,\n\n\n 15 і коли носії ковчегу прийшли до Йордану, а ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю, а Йордан був повний по всі береги свої всі дні жнив,\n\nДжеймс Тіссо (1836-1 902). Левити несуть Ковчег через Йордан.\n\n\n 16 то спинилась вода, щ о зверху текла, стала одним валом, дуже далеко від міста Адама, що збоку Цо ртану, а та, що текла до степу, до Солоного моря, стекла зовсім, і була від ділена, а народ перейшов навпроти Єрихону.\n\n\n 17 А священики, що не сли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки не скінчив переходити Йордан увесь народ.\n Бенджамін Вест (1738-1820). Ісус Навин та ізраїльтяни п ереходять Йордан.\n\n\n4:1 І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йо рдан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:\n\n\n  2 Візьміть соб і з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.\n\n\n  3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, д е міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собо ю, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.\n\n\n&n bsp; 4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїле вих синів, по одному мужеві з племени,\n\nRobert Hecquet (1693-1775). Перех ід через Йордан.\n\n\n  5 та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковче гом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на пл ече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,\n\n\n   6 щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?\n\n\n  7 то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку дл я Ізраїлевих синів аж навіки.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n  8 І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять к аменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен І зраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.\n \n\n  9 А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йорда ну на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони т ам аж до дня цього.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n  10 А священ ики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, щ о Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказ ав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.\n\n\n  11 І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.\n\n\n  12 І перейшли Рувимові сини й си ни Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлеви ми синами, як Мойсей говорив був до них.\n\n\n  13 Коло сорока ти сяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.\n\n\n  14 Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.\n\ n\n  15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи:\n\n\n  16 Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йорда ну.\n\nРафаель Санті (1483-1520). Перехід євреїв через Йордан.\n\n\n & nbsp;17 І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!\n\n\n   18 І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, що б стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учо ра-позавчора, по всіх його берегах.\n\n\n 19 А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Є рихону.\n\n\n 20 А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус по ставив у Ґілґалі.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 21 І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх бать ків, говорячи: Що це за каміння?\n\n\n 22 то познайомте ваших синів, г оворячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,\n\n\n 23 бо Господ ь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зро бив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж по ки ми не перейшли,\n\n\n 24 щоб усі народи землі пізнали руку Господню , що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні. \n\ n\n\n \n DTSTAMP:20260429T132423Z DTSTART:20150411T000000Z DTEND:20150411T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+101 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR