BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:5e604b58c87b6bdcd97526c66ff966a4
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:14 квітня: Ісуса Навина 9:3-10:43, Лука 16:19-17:10,&nbsp;Псалом 82(83):1-1
 9 (РСП, NIV: 83:1-18), Приповісті 13:4\n\n\nЛука 16:19-17:10:\n\n\n16:19 Од
 ин чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно 
 бенкетував.\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;\nБагач і Лазар:&nbsp;Гюстав Доре (1
 832-1883). Багач і Лазар.&nbsp;Фьодор Бронніков (1827-1902).&nbsp;\n\n\n&nb
 sp;20 Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпам
 и вкритий,\n&nbsp;21 і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого пада
 ли; пси ж приходили й рани лизали йому...\n&nbsp;\nЯкопо Бассано (бл.1510-1
 592). Багач і Лазар.&nbsp;\n\n\n&nbsp;22 Та ось сталось, що вбогий умер, і 
 на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.
 \n&nbsp;\nDavid Teniers the Younger&nbsp;(1610-1690). Багача ведуть до Пекл
 а.\n\n\n&nbsp;23 І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив зд
 аля Авраама та Лазаря на лоні його.\n\n\n&nbsp;24 І він закричав та сказав:
  Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у во
 ду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!
 ...\n&nbsp;\nHendrick&nbsp;Jansz&nbsp;ter Brugghen&nbsp;&nbsp;(1588-1629).&
 nbsp;Багач і Лазар.\n\n\n&nbsp;25 Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти в
 же прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут 
 тішиться, а ти мучишся.\n\n\n&nbsp;26 А крім того всього, поміж нами та вам
 и велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізв
 ідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.\n&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; 
 &nbsp;\nПритча про Багача і Лазаря:&nbsp;Meister des Codex Aureus Epternace
 nsis (1035-1040рр).&nbsp;Джейм Тіссо (1836-1902).\n\n\n&nbsp;27 А він відка
 зав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,\n\n\n&n
 bsp;28 бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли 
 на це місце страждання!\n\n\n&nbsp;29 Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й
  Пророків, нехай слухають їх!\n&nbsp;&nbsp;\nГюстав Доре (1832-1883).&nbsp;
 Мойсей.&nbsp;Ісус проповідує.\n\n\n&nbsp;30 А він відказав: Ні ж бо, отче А
 врааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.\n\n\n&nbsp;31 Й
 ому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мерт
 вих воскресне, не йнятимуть віри!\n&nbsp; &nbsp; &nbsp;\nКарл Генріх Блох (
 1834-1890). Воскресіння Христа.&nbsp;Ary Scheffer&nbsp;(1795-1858). Ісус пл
 аче за Єрусалимом.\n\n\n17:1 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб сп
 окуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!\n\n\n&nbsp;
 2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинут
 и в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!\n\nДжейм Тіссо (1836-19
 02).&nbsp;Ісус навчає апостолів.\n\n\n&nbsp;3 Уважайте на себе! Коли провин
 иться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.\n\n\n&nb
 sp;4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся 
 до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!\n\n\n&nbsp;5 І сказали апостоли Госпо
 ду: Додай Ти нам віри!\n&nbsp;\nДжейм Тіссо (1836-1902).&nbsp;Ісус та апост
 оли.\n\n\n&nbsp;6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гір
 чичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й 
 послухала б вас!\n\n\n&nbsp;7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, ска
 же йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?\n\n\n&nbsp
 ;8 Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прис
 луговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?\n\n
 \n&nbsp;9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?&nbsp;\nТінторетт
 о (1518-1594). Ісус миє ноги учням.\n\n\n&nbsp;10 Так і ви, коли зробите вс
 е вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні 
 зробити були!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 82(83):1-19&nbsp;(РСП, NIV: 83:1-18):
 \n\n\n83:1 Пісня. Псалом Асафів. (083-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи,
  і не будь Ти спокійним, о Боже,\n\n\n&nbsp;2 (083-3) бо ось зашуміли Твої 
 вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!\n&nbsp;\nGebhard Fugel&nbsp;
 (1863-1939). На ріках Вавилонських.\n\n\n&nbsp;3 (083-4) Вони проти народу 
 Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!\n\
 n\n&nbsp;4 (083-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і з
 гадуватись більш не буде імення ізраїля!\n\n\n&nbsp;5 (083-6) Бо вони однод
 ушно нарадилися, проти Тебе умови складають,\n\n\n&nbsp;6 (083-7) намети Ед
 ома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,\n\n\n&nbsp;7 (083-8) Ґевал і Аммон, і Ам
 алик, Филистея з мешканцями Тиру.\n\n\n&nbsp;8 (083-9) і Ашшур поєднався бу
 в з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.\n\n\n&nbsp;9 (083-10) Зро
 би їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,\n\n\n&nbsp;10 (0
 83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!\n\nНікола Пуссен
  (1594-1665). Перемога Ісуса Навина над амореянами.&nbsp;\n\n\n&nbsp;11 (08
 3-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як 
 Цалмунну, усіх їхніх князів,\n\n\n&nbsp;12 (083-13) що казали були: Візьмім
 о на спадок для себе помешкання Боже!\n\n\n&nbsp;13 (083-14) Боже мій, бода
 й стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!\n\n\n&nbsp;14 (083-1
 5) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,\n\n\n&nbsp;15 (083-16) т
 ак Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!\n\n\n&nbsp;16 (083-17)
  Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!\n
 \nGerrit Claesz Bleker&nbsp;(1592-1656). Битва.\n\n\n&nbsp;17 (083-18) Неха
 й будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидають
 ся, й хай вони згинуть!\n\n\n&nbsp;18 (083-19) і нехай вони знають, що Ти, 
 Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПр
 иповісті 13:4:\n&nbsp;\nЕжен Делакруа (1798-1963). Голодна сирота.&nbsp;Hel
 en Allingham&nbsp;(1848-1926). Випікання хліба.\n\n\n4 Пожадає душа лінюха,
  та даремно, душа ж роботящих насититься.\n\n\n&nbsp;\n\n\nІсуса Навина 9:3
 -10:43:\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Здобуття Єрихону.\n\n\n&nbsp;3 А мешка
 нці Ґів'ону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,\n\n\n&nbsp;4 то зроби
 ли й вони хитрість. І пішли вони, і забезпечились живністю на дорогу, і взя
 ли повитирані мішки для ослів своїх, і бурдюки для вина повитирані, і потрі
 скані, і пов'язані,\n\n\n&nbsp;5 і взуття повитиране та полатане на їхніх н
 огах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сух
 ий, запліснілий.\n\n\n&nbsp;6 І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, т
 а й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а 
 ви тепер складіть з нами умову.\n\n\n&nbsp;7 І сказали Ізраїлеві мужі до хі
 ввеян: Може ви сидите поблизу нас, то як ми складемо з вами умову?\n\nЛюди&
 nbsp;Ґів'ону перед Ісусом Навином.\n\n\n&nbsp;8 І сказали вони до Ісуса: Ми
  твої раби. А Ісус сказав до них: Хто ви та звідки приходите?\n\n\n&nbsp;9 
 І вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Госпо
 да, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що Він зробив був в Єгип
 ті,\n\n\n&nbsp;10 і все, що Він зробив двом аморейським царям, що по той бі
 к Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що 
 в Аштароті.\n\n\n&nbsp;11 І сказали до нас наші старші та всі мешканці нашо
 го краю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти 
 них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.\n\n\n&nb
 sp;12 Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших 
 домів у день нашого виходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став за
 пліснілий.\n\n\n&nbsp;13 А ці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, ось п
 одерлися! А ось одежа наша та взуття наше повитиралося від цієї дуже далеко
 ї дороги.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 І взяли люди з їхньої поживи на дорогу, а Гос
 подніх уст не питали.\n\n\n&nbsp;15 І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними ум
 ову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.\n\nЛюд
 и&nbsp;Ґів'ону перед Ісусом Навином. Ілюстрація Sweet Media.\n\n\n&nbsp;16 
 І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близ
 ькі вони до нього, і сидять вони поміж ними.\n\n\n&nbsp;17 І рушили Ізраїле
 ві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефі
 ра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.\n\n\n&nbsp;18 І не повбивали їх Ізраїлеві син
 и, бо начальники громади присягли були їм Господом, Богом Ізраїля. І наріка
 ла вся громада на начальників.\n\n\n&nbsp;19 І сказали всі начальники до вс
 ієї громади: Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо
  доторкнутися до них.\n\n\n&nbsp;20 Оце зробімо їм, позоставимо їх при житт
 і, і не буде на нас гніву за присягу, що ми присягнули їм.\n\n\n&nbsp;21 І 
 сказали до них начальники: Нехай вони живуть. І стали вони рубати дрова та 
 носити воду для всієї громади, як говорили їм начальники.\n\nЛюди&nbsp;Ґів'
 ону стають рабами євреїв. Ілюстрація Sweet Media.\n&nbsp;22 І покликав їх І
 сус, і промовляв до них, говорячи: Чому ви обманили нас, говорячи: Ми дуже 
 далекі від вас, а ви ось сидите серед нас?\n\n\n&nbsp;23 А тепер ви проклят
 і, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дом
 у Бога мого.\n\n\n&nbsp;24 А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справд
 і виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабо
 ві, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вам
 и. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю р
 іч.\n\n\n&nbsp;25 А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в
  очах твоїх учинити нам, учини.\n\n\n&nbsp;26 І він зробив їм так, і врятув
 ав їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.\n\n\n&nbsp;27 І дав їх 
 Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господньо
 го жертівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.\n\nҐів'он
 . Сучасна світлина.\n\n\n10:1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Ц
 едек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові 
 й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали
  мир з Ізраїлем та були серед них,\n\n\n&nbsp;2 то дуже налякалися, бо Ґів'
 он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люд
 и його лицарі.\n\n\n&nbsp;3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевро
 нського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яф
 ії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:\n\nП'ять царів. Ілюстрація Swee
 t Media.\n\n\n&nbsp;4 Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів
 'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.\n\n\n&nbsp;5 І вони 
 зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронсь
 кий, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні
 , і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.\n\n\n&nbsp;6 І послал
 и ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своє
 ї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, б
 о зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.\n\n\n&nbsp;7 І 
 рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.\n\nІлюстр
 ація Sweet Media.\n\n\n&nbsp;8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я
  віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.\n\n\n&nbsp;9 І 
 прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.\n\n\n&nbsp;10 І Гос
 подь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґ
 ів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та 
 аж до Маккеди.\n&nbsp;\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n&nbsp;11 І сталося, ко
 ли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь к
 идав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що пов
 мирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбив
 али мечем.\n\n\n&nbsp;12 Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь
  дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань,
  сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!\n\nДжон Мартін. Ісу
 с Навин зупиняє сонце при Гівйону.\n\n\n&nbsp;13 І сонце затрималося, а міс
 яць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в 
 книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити
  майже цілий день.\n\n\n&nbsp;14 І не було такого, як день той, ані перед н
 им, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воюва
 в для Ізраїля.\n\nРафаель Санті (1483-1520). Ісус Навин зупиняє Сонце.\n\n\
 n&nbsp;15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.\n\n\n&
 nbsp;16 А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.\n\nІ
 люстрація Sweet Media.&nbsp;Ісус Навин зупиняє Сонце.\n\n\n&nbsp;17 І було 
 донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Мак
 кеді.\n\n\n&nbsp;18 А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір пече
 ри, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.\n\n\n&nbsp;19 А ви не стійте
 , женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм 
 входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.\n\nІлюст
 оація Sweet Media\n\n\n&nbsp;20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві с
 ини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали в
 ід них, і повходили до твердинних міст,\n\n\n&nbsp;21 то ввесь народ у спок
 ої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого 
 проти кого з Ізраїлевих синів!\n\n\n&nbsp;22 І сказав Ісус: Відчиніть отвір
  печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.\n\n\n&nbsp;23 І во
 ни зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалим
 ського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонськ
 ого.\n\n\n&nbsp;24 І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус заклик
 ав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: П
 ідійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і постав
 или свої ноги на їхні шиї.\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус Навин і п'ять ца
 рів.\n\n\n&nbsp;25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте 
 сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви 
 воюєте.\n\n\n&nbsp;26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх н
 а п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.\n\n\n&nbsp;27
  І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і п
 овкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике камінн
 я на отвір печери, де воно аж до цього дня.\n\nІлюстоація Sweet Media\n\n\n
 &nbsp;28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її
 , учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного 
 врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єри
 хонському.\n\n\n&nbsp;29 А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди 
 до Лівни, та й воював проти Лівни.\n\n\n&nbsp;30 І дав Господь в Ізраїлеву 
 руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в 
 ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зр
 обив був цареві єрихонському.\n\n\n&nbsp;31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїл
 ь із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.\n
 \n\n&nbsp;32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другог
 о дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зр
 обив був Лівні.\n\n\n&nbsp;33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Л
 ахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньом
 у.\n\n\n&nbsp;34 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону
 , і таборували при ньому та воювали з ним.\n\n\n&nbsp;35 І здобули його тог
 о дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зроб
 или закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.\n\n\n&nbsp;36 І пішов Ісус та
  ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.\n\n\n&nbsp;37 І
  здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і к
 ожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зроб
 ив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.\n
 \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Євреї побивають своїх ворогів.\n\n\n&nbsp;38 І 
 вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.\n\n\n&nbs
 p;39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістр
 ям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодног
 о врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його,
  і як зробив був Лівні та цареві її.\n\n\n&nbsp;40 І побив Ісус увесь Край:
  гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного
  врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог І
 зраїлів.\n\n\n&nbsp;41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввес
 ь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.\n\n\n&nbsp;42 А всіх тих царів та їхній
  край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля
 .\n\n\n&nbsp;43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.
 \n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260430T132218Z
DTSTART:20150414T000000Z
DTEND:20150414T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+104
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR